Справа №1-142/11р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді - Рудніцького В.А.,

при секретарі –Сухіні Н.В.,

за участю  прокурора –Копача Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в смт. Комінтернівське Одеської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, оператора пункту радіотехнічної розвідки, солдата, до призова проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні  злочину, передбаченого ч.2 ст.406 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем строкової служби та проходячи її у військовій частині А-3438, маючи намір на порушення, передбачених ст.ст. 9, 11, 49, 50, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, в період з 20 по 30 листопада 2010 року, точної дати в ході досудового слідства встановлено не було, близько 01 години, перебуваючи у спальному приміщенні казарми військової частини А-3438 примусив солдат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайняти принизливу позу тварини –лося, за якою вони були вимушені прикласти до свого лоба кінцівки рук пальцями догори, підставивши таким чином долоні для нанесення ударів, та завдав їм побої у виді трьох сильних ударів кулаком кожному по кінцівках рук схрещених на лобі, заподіявши останнім сильний фізичний біль та страждання. Після цього, примусив їх прийняти положення упору лежачи та здійснити по 30 віджимань від підлоги, заподіявши останнім моральних страждань.

Наступного дня, біля 01 години солдат ОСОБА_1, перебуваючи у спальному приміщенні казарми військової частини А-3438, повторно, розбудивши солдата ОСОБА_4, примусив зайняти принизливу позу тварини –лося, за якою ОСОБА_4 був вимушений прикласти до свого лоба кінцівки рук пальцями догори, завдавши йому побоїв у виді трьох сильних ударів кулаком по кінцівках рук схрещених на лобі, та заподіявши останньому сильний фізичний біль і страждання, за що отримав від останнього 100 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що в кінці листопада 2010 року (точної дати він не пам’ятає) близько 01 години, перебуваючи у спальному приміщенні казарми військової частини А-3438, примусив солдат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайняти позу тварини –лося, за якою вони були вимушені прикласти до свого лоба кінцівки рук пальцями догори, підставивши таким чином долоні для нанесення ударів та завдав їм по три сильних удари кулаком по кінцівках рук, схрещених на лобі. Після цього примусив їх прийняти положення упору лежачи та здійснити по 30 віджимань від підлоги. Наступного дня біля 01 години він розбудив солдата ОСОБА_4 і також примусив його зайняти позу тварини – лося та завдав йому три сильних удари кулаком по кінцівках рук, схрещених на лобі. Після цього останній передав йому частину свого грошового забезпечення у сумі 100 гривень.

Перед тим, як він застосував насильство до всіх зазначених вище військовослужбовців вони його ніяк не ображали й не провокували до застосування насильства у відношенні себе.

У відносинах підлеглості він ними не перебував.

          У вчиненні злочину щиро розкаюється.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили суду, що наприкінці листопада 2010 року в вечірній час вони перебували у спальному приміщенні казарми військової частини А3438, де відпочивали. Біля 01 години солдат ОСОБА_1 розбудив їх та примусив зайняти позу тварини –лося, за якою вони були вимушені прикласти до свого лоба кінцівки рук пальцями догори, підставивши таким чином долоні для нанесення ударів та завдав їм по три сильних удари кулаком по кінцівках рук, схрещених на лобі. Після чого, примусив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняття положення упору лежачи та здійснити по 30 віджимань від підлоги. Наступного дня, біля 01 години ОСОБА_1 розбудивши солдата ОСОБА_4 також примусив його зайняти позу тварини –лося та завдав йому три сильних удари кулаком по кінцівках рук, схрещених на лобі. Після цього останній передав ОСОБА_1 частину свого грошового забезпечення у сумі 100 гривень.

У відносинах підлеглості з ОСОБА_1 вони не перебувають.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.          

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, вчинене щодо кількох осіб.

При призначенні покарання суд відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом’якшують покарання, його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, що дозволило розслідувати справу у найкоротший час.

Обставин, які обтяжують  покарання підсудного суд не вбачає.

Суд також враховує те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, до служби в армії та по військовій службі характеризується позитивно, не має дисциплінарних стягнень, публічно вибачився перед потерпілими, а потерпілі, вибачивши його, не наполягали на суворому покаранні підсудного, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також враховуючи особу винного, суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.406 КК України –арешту, тобто застосувати ст.69 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речових доказів та судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.406 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді арешту строком на 2 (два) місяця з відбуванням цього покарання на гауптвахті.

Початок строку відбування покарання засудженому відраховувати з дня його прибуття у встановленому порядку на гауптвахту для відбування покарання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до набрання вироку законної сили залишити  –нагляд командування.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області в 15-денний термін з дня його проголошення.

Суддя:/підпис/

ВІРНО:

Суддя: