Справа №  1-21/11

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16.02.2011                                                                                                         смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

                    головуючого судді         Тустановського А.О.,

                    при секретарі                  Тарєлкіній Н.М.,

                    за участю прокурора      Маврова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Поділля Веселинівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, навчається в Широколанівському ПТУ-33, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв злочин проти чужого майна.

Так, 10 листопада 2010 року біля 14 години 00 хвилин до домоволодіння громадянина ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_2, Веселинівського району, Миколаївської області, прийшов невідомий чоловік і став його звати, але на той час останній перебував в лікарні, і тому до невідомого вийшов квартирант ОСОБА_2 ОСОБА_1.  Невідомий чоловік запитав у ОСОБА_1, чи не має у нього на продаж 4 (чотири) літри бензину, на що ОСОБА_1 запропонував йому почекати, а сам пройшов в двір домоволодіння ОСОБА_2, де взяв з літньої кухні плоскогубці, та, підійшовши до автомобіля ГАЗ-21, що належав ОСОБА_2, плоскогубцями відкрутив металевий болт, який знаходився на дні бензобаку, і наточив дві поліетиленові пляшки, ємністю 2 (два) л кожна, після чого передав їх невідомому чоловіку, за що той передав ОСОБА_1 гроші в сумі 32 грн., якими останній розпорядився в подальшому на власний розсуд.

Також, 11 листопада 2010 року біля 11 години 00 хвилин до домоволодіння ОСОБА_2 знову прийшов невідомий чоловік і став його звати, але останній перебував в лікарні, а тому до невідомого вийшов квартирант ОСОБА_1. Невідомий чоловік попрохав ОСОБА_1 продати йому 20 (двадцять) л бензину, на що ОСОБА_1, взявши у невідомого металеву каністру, аналогічним шляхом сточив з баку автомобіля 20 (двадцять) л бензину, і передав його невідомому, за що той дав ОСОБА_1 160 грн., якими той розпорядився в подальшому на власний розсуд.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 12 листопада 2010 року, способом вказаним вище, ОСОБА_1 продав 22 (двадцять дві) л бензину мешканцю с. Ставки Веселинівського району ОСОБА_3, а саме - повну пластмасову каністру, ємкістю 12 (дванадцять) л бензину, та повне металеве відро, ємкістю 10 л бензину, яке останній відразу залив до баку свого автомобіля «Москвич-412», в подальшому передавши ОСОБА_1 100 грн., якими він розпорядився на власний розсуд.  Цього ж дня, біля 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 поїхав додому в с. Кубряки Веселинівського району Миколаївської області та забрав з собою бензин в кількості 1,5 (півтора) л, який залишився в бензобаку автомобіля ГАЗ-53, який він залив в бак свого мотоцикла.    

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав збитків потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 50 копійок.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і показав, що він винаймає квартиру у мешканця с. Широколанівка ОСОБА_2., який на той час перебував в лікарні м. Миколаєва.

10.11.2010, 11.11.10 та 12.11.2010 року він з території домоволодіння ОСОБА_2 викрав бензин, який знаходився в баку автомобіля ГАЗ-21, та в подальшому викрадений бензин марки А-80 продав невідомому чоловіку. Збитки завдані крадіжкою бензину у ОСОБА_2 він відшкодував.

Таким чином, суд вважає винність підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведеною, оскільки його показання відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками процесу не оспорюються та кваліфікує його дії :

- за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

          При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

ОСОБА_1 скоїв злочин, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України є щире каяття в скоєному злочині, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України судом не виявлено.

Потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов під час досудового слідства та попереднього судового засідання і до початку судового слідства не заявлено.

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Враховуючи викладене, пом’якшуючі обставини, з огляду на особистість підсудного, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання у виді громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 333, 334, 335 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді 150 (сто пятидесяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

          На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту  проголошення вироку через Веселинівський районний суд.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області                          А. О. Тустановський