Справа № 2-а-333/11р./1222
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2011 року суддя Попаснянського районного суду Луганської області
Закопайло В.А.
розглянувши у порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, при цьому на підставі експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 19 жовтня 2010 року отримане позивачем захворювання пов’язане з виконанням роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, відповідно до висновку Луганської обласної МСЕК-1 від 04 листопада 2010 року позивач був визнаний інвалідом другої групи, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу, як інваліду другої групи, передбачена виплата одноразової грошової компенсації у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат на день виплати.
В поданому позові позивач посилається на те, що після встановлення йому другої групи інвалідності відповідачем в порушення вимог ст.48 вищезазначеного Закону була призначена та виплачена така грошова компенсація не в повному обсязі на суму лише 284 грн.40 коп. А тому позивач просить суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь одноразову грошову компенсацію відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат на день виплати, що складає 40 815 грн. Справу просив розглянути без його участі.
Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов, в яких позов не визнав та просив у його задоволені відмовити, посилаючись при цьому на те, що розмір одноразової грошової компенсації для інвалідів другої групи був визначений постановами КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№836 від 26.07.1996р. та «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№562 від 12.07.2005р. Справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно ч.2 та ч.3 ст.22 Конституції України «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Крім того, ч.7 цієї статті встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Із наданих позивачем письмових доказів (а.с.6-11) судом встановлено, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, при цьому на підставі експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 19 жовтня 2010 року отримане позивачем захворювання пов’язане з виконанням роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, відповідно до висновку Луганської обласної МСЕК-1 від 04 листопада 2010 року позивач був визнаний інвалідом другої групи.
Також відповідно до довідки, наданої відповідачем (а.с.17), раніше позивач інвалідом не визнавався, а безпосередньо був визнаний інвалідом другої групи з 04.11.2010р. на підставі довідки МСЕК-1, після чого 21 грудня 2010 року відповідачем було прийняте рішення про призначення позивачу одноразової компенсації у розмірі 284 грн.40 коп.
Враховуючи вищенаведене та перевіряючи доводи сторін, судом враховується наступне.
Так, відповідно до п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стаття 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена в новій редакції –«одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були визнані неконституційними, тобто такими, що не відповідають Конституції України. При цьому в п.5 резолютивної частини рішення зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які були визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. А відповідно до п.п.6-7 резолютивної частини цього рішення –«Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», визнаних неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Разом з тим, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»було встановлено, що Кабінету Міністрів України у 2009 році було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Але протягом 2009-2010 років Кабінет Міністрів України не скористався правом встановити розмір одноразової грошової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії інвалідам другої групи, а призначення позивачу такої грошової компенсації у 2010 році у розмірі 284 грн.40 коп. була здійснена відповідачем на підставі постанови КМУ №836 від 26.07.1996р.
При цьому, порівнюючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме –ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Постанову КМУ №836, які регулюють порядок обчислення та виплати одноразової компенсації інвалідам другої групи, суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова КМУ №836 від 26.07.1996р. У зв’язку з чим суд вважає завлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому судом враховується, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»розмір мінімальної зарплати у 2010 році на момент виплати складав 907 грн., у зв’язку з чим розмір одноразової компенсації позивачу, як інваліду другої групи, складає: 907х45 = 40 815 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що при таких встановлених обставинах дії відповідача щодо призначення позивачу одноразової компенсації позивачу, як інваліду другої групи, у розмірі 284 грн.40 коп. на підставі Постанови КМУ «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№836 від 26.07.1996р., є неправомірними та такими, що порушують право позивача на належний соціальний захист з боку держави. А тому суд вважає необхідним позов задовольнити.
Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито»позивач звільнений від сплати судового збору, а тому суд відповідно до вимог ст.94 КАС України вважає необхідним судові витрати, понесені по справі, віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік, рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,183-2,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації щодо призначення ОСОБА_2 одноразової компенсації, як інваліду другої групи - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 284 грн.40 коп.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову компенсацію відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат на день виплати, що складає 40 815 грн.
Копію постанови направити сторонам для повідомлення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: