Справа № 2-60

                                                                                                                                         2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

м. Вугледар                                                                             10 лютого 2011 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого –судді Жамбровського С.І., при секретарі Ходаковській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду, в порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Мар’їнському районі, Донецької області  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 07.06.1974 року по 20.02.1990 року, він працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на ДП «ШУ П-Д № 1». З 23.05.1991 року по 06.08.1999 року позивач працював на ДП «ШУ П-Д № 1», з повним робочим днем у шахті. 05 серпня 1998 року рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивачу була первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності на 40 % у  зв’язку з отриманим професійним захворюванням та ІІІ група інвалідності, з правом пересвідчення. Позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1»моральну шкоду у сумі 60 000 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, надали до суду письмову заяву з проханням розглянути справу в їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, письмові заперечення до справи в яких позовні вимоги не визнав повністю вважаючи, що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди тому що МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в зв’язку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  від 23.02.2007 р. норму закону про виплату моральної шкоди виключено.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву в якій просив розглянути справу без його участі та винести рішення згідно діючого законодавства.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні відповідними документами встановлено, що позивач з 07.06.1974 року по 20.02.1990 року, він працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на ДП «ШУ П-Д № 1». З 23.05.1991 року по 06.08.1999 року позивач працював на ДП «ШУ П-Д № 1», з повним робочим днем у шахті, де при виконанні трудових обов’язків, отримав професійне захворювання: хронічна вертеброгенна попереково-кресцова радіколопатія. (а.с. 7-12, 14-24 )

05 серпня 1998 року рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивачу було первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності на 40 % у зв’язку з отриманим професійним захворюванням та третя група інвалідності, з правом пересвідчення. (а.с. 13, 45-46)

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної  шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 13 постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно з п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не відповідає за завдану моральну шкоду, оскільки зупинено дію абз. 4 ст. 1 підпункту «є»пункту І частини першої ст. 21, частини З статті 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності»у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їхніх сімей.

Крім того, із Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»виключена ч. 3 ст. 34 відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,.

          В судовому засіданні встановлено, що внаслідок професійного захворювання пошкоджено здоров’я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров’я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП .

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров’я тощо.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума є завищеною і не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності та групі інвалідності.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди,  з огляду на важкі безстрокові наслідки професійних захворювань, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв’язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1»  на користь позивача 13000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, що буде цілком еквівалентним завданим моральним стражданням.

          Відповідно до ст. 81 ЦПК України,  не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення, зокрема  у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.

          Суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8 гривен 50 копійок та  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ на користь держави 15 гривен 00 копійок.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 1167, 268, 1202 ЦК України та ст. ст. 173,  237-1 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про охорону праці», постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, ст. 34 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004, керуючись  п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 15, 60, 79, 81, 88, 212 –215  Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Мар’їнському районі Донецької області  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1»на користь ОСОБА_1, одноразово, 13000 (тринадцять тисяч) гривень, в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривен 50 копійок та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 15 (п’ятнадцять) гривень

 Рішення може бути оскаржене сторонами та іншими особами, які приймали участь у справі, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області, через Вугледарський міський суд. Особи які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання рішення.

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                    С.І.Жамбровський