СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 вересня 2006 року | Справа № 2-27/364.3-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Латиніна О.А.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача, Гришин Андрій Миколайович, довіреність № 18 від 23.08.06, відповідача, Сачок Олег Анатолійович, довіреність № 12/10/10-0 від 10.01.06, відповідача, не з'явився,
представник третьої особи, не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу фірми "Атлант" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 12.05.2006 у справі № 2-27/364.3-2006
за позовом фірми "Атлант" (вул. Кузнецова, 31/7, місто Саки,96500)
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 1, місто Красноперекопськ,96000)
Красноперекопського відділення Державного Казначейства України (пл. Гер. Перекопа, 1, місто Красноперекопськ,96000)
3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Профсфера" (вул. Морська, 1, місто Саки,96500)
про стягнення 34610,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2006 (суддя Воронова Н.В.) у справі № 2-27/364.3-2006 відмовлено у позові фірмі "Атлант" про стягнення з Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про відшкодування збитків у розмірі 14155 грн.
Справа розглядалась судовими інстанціями неодноразово.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального права.
Відповідач - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, вважає його законним та обґрунтованим.
В судове засідання 14.09.2006 представник Красноперекопського відділення Державного Казначейства України та товариства з обмеженою відповідальністю "Профсфера не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.07.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.
У зв’язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 14.09.2006, розпорядженням виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. у складі судової колегії суддю Гонтаря В.І. було замінено на суддю Латиніна О.А.
Судова колегія, повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 06.01.2002 між фірмою "Атлант" (постачальник) з одного боку і гр. Фоменко Андрієм Вікторовичем (покупець) з іншого боку був укладений договір постачання, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язаний передати товар у власність покупця на своєму складі, а покупець зобов’язаний прийняти і сплатити цій товар.
11.01.2002 гр. Фоменко А.В. сплатив в касу фірми "Атлант" 100000 грн. для закупки товарів. В той же день, позивач - перерахував до бюджету міста Красноперекопськ 100000 грн. в рахунок виконання умов продажу безхазяйного майна, ініціатором продажу якого була Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим. Дані обставини підтверджуються платіжним дорученням № 70, випискою з особового рахунку позивача, рішенням місцевого суду міста Саки.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору загальна вартість товару за даним договором складає 100000 грн.
Відповідно до пункту 3.3 вказаного договору постачальник зобов’язаний поставити товар на протязі 5-ти днів з моменту оплати.
Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, в тому числі і не отриманий прибуток в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Продаж безхазяйного майна (ринка в місті Красноперекопськ) не відбулося, оскільки був встановлений господар вказаного майна, що слідує з письмового пояснення позивача, постанови Севастопольського апеляційного господарського суду, акта оцінки і передачі, висновку Державної податкової інспекції, довідки торгової організації про продаж безгосподарського майна.
Позивач письмово 25 січня і 19 лютого 2002 року звертався до першого відповідача, з вимогою повернути з бюджету внесені 100000 грн., але відповідач висновку до органу Держказначейства на повернення помилково (зайво) сплачених позивачем 100000 грн. не надав.
У зв'язку з цим, позивач вимушений був звернутися до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про спонукання видати даний висновок. За результатами розгляду даного позову господарським судом, відповідно до рішення від 13.08.2002 на першого відповідача було покладено зобов’язання надати висновок на повернення з бюджету суми у розмірі 100000 грн.
06.09.2002 і у друге 09.10.2002 Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим подала до Красноперекопського відділення Державного Казначейства України висновок № 366 від 04.09.2002 про повернення позивачеві 100000 грн., а 16.10.2002 позивач отримав з бюджету сплачені гроші, про що свідчить виписка з рахунку позивача.
У той же час, договір постачання від 06.01.2002 виконаний не був і грошові кошти позивачем гр. Фоменко А.В. повернені не були, що потягнуло за собою звернення гр. Фоменко А.В. до відкритого акціонерного товариства „ОКБ” для отримання кредиту. Кредит був наданий на умовах платності і возвратності. Внаслідок цього, гр. Фоменко А.В. поніс збитки у розмірі 31358,69 грн. у зв’язку зі сплатою процентів за користування банківським кредитом. Крім того, гр. Фоменко А.В. був позбавлений можливості розпоряджатися власними грошовими коштами.
Рішенням Сакського місцевого суду від 03.12.позов гр. Фоменко А.В. було задоволено. З позивача стягнено збитки у розмірі 31358,69 грн. у зв’язку зі сплатою процентів за користування банківським кредитом і суму неотриманного доходу у розмірі 12883,30 грн. Вказане рішення набрало законної сили 05.03.2003.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив 16 січня, 4 і 14 березня, 10, 15 квітня, 12 і 16 травня, 9, 16, 26 червня, 2 і 9 липня 2003 року гр. Фоменко А.В. по 3000 грн. (всього 36000 грн.). що підтверджується відповідними касовими ордерами.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлено судом і мають значення для вирішення спору.
Судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти було перераховано гр. Фоменко А.В. в передоплату товару за договором постачання.
Також, рішенням Сакського місцевого суду від 03.12.2002 встановлено, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі і пояснив, що у зв'язку з важким фінансовим становищем він не міг своєчасно сплатити гроші. При цьому фірма "Атлант" не вказує, що несплата коштів пов'язана з неповерненням 100000 грн. з державного бюджету.
Слід зазначити, що договор між позивачем та гр. Фоменко А.В. від 06.01.2002 не містить посилань на умову отримання фірмою "Атлант" коштів у розмірі 100000 грн.
При первинному зверненні з позовом позивач просив стягнути з відповідачів збитки у розмірі 34610 грн., а свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до статті 442 Господарського кодексу України (в редакції 1963 року), шкода, яка заподіяна громадянину незаконними діями державних і громадських організацій, а також посадових осіб при виконанні ними службових зобов’язань в галузі адміністративного управління, відшкодовується на загальних підставах.
Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що збитки, спричинені неправомірними діями посадових осіб державної податкової служби, належать відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету України.
Частиною 2 статті 50 Бюджетного кодексу України і підпунктом 4.7 Порядку виконання Державного бюджету по доходам, затвердженого наказом Держказначейства за № 131 від 19.12.2000, встановлено, що повернення з бюджету зайво або помилково сплачених грошових коштів здійснюють органи Держказначейства за висновком податкової служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вважав, що спричинені збитки у розмірі 34610 грн. є наслідком неправомірного бездіяння першого відповідача по наданню висновку другому відповідачу на повернення з бюджету зайво сплаченої суми у розмірі 100000 грн., що свідчило про наявність причинно - слідчого зв'язку між бездіянням першого відповідача і настанням негативних наслідків для позивача у вигляді спричиненої шкоди майновим інтересам фірми.
Також фірма "Атлант" вважала, що вина першого відповідача проявлялася у вигляді небажання видати висновок в добровільному порядку на протязі 10 - ти місяців, у зв'язку з чим позивач не міг вчасно виконати свої зобов’язання перед своїм контрагентом - гр. Фоменко А.В. по договору постачання. Також, у разі находження на рахунку позивача даної суми банк виплатив би депозитну ставку у розмірі 14155 грн.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що правовідносини позивача з гр. Фоменко Л.В. мають цивільно - правовий характер, тоді як у даному випадку правовідносини у даній справі стосуються процесу складання і виконання бюджетів. Відповідальність позивача за невиконання договору постачання з гр. Фоменко А.В. не має відношення к спірним правовідносинам, що виникли у даному випадку.
Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу Української РСР під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення збитків у вигляді не одержаного прибутку можуть бути розглянуті тільки при існуванні договірних відносин між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що будь-які угоди між фірмою "Атлант" та Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим не укладались.
Під предметом позову слід розуміти вимогу, з якою позивач звертається до відповідача, і відносно якої суд повинен прийняти певне рішення, а під підставою позову слід розуміти всі ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розміри позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що заявою від 11.11.2005 позивач повністю змінив і підставу і предмет позову, що процесуальним законодавством не допускається.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фірми "Атлант" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.05.2006 у справі № 2-27/364.3-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.А.Латинін
О.Л. Котлярова