Справа № 2-а-12/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 09 лютого 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,  розглянувши у скороченому провадженні в місті Камені-Каширському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у  Волинській області про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю,

встановив :

5 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому зазначив,  що згідно ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону) йому як інваліду внаслідок захворювання, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, повинна виплачуватись у зв`язку з призначеною ІІ групою інвалідності додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Однак всупереч згаданим нормам Головним управлінням ПФУ у Волинській області (далі – Управлінням) йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проводиться виплата додаткової пенсії у значно меншому розмірі, з чим не погоджується.

Вважає, що виплата належної йому пенсії повинна проводитись, виходячи із  мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до  ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить зобов’язати Управління  провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 4 липня 2010 року по день постановлення судом рішення  згідно  ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

7 лютого 2011 року Управлінням подано до суду письмове заперечення, де зазначено,  що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у 2010 році та з початку 2011 року  виплачується  ОСОБА_1 в розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, на підставі п.4 постанови КМУ від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Вважає, що такі виплати проводяться згідно видатків, передбачених Державним бюджетом України.

Стверджує, що відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим нормативно-правовим актом.

          Просить в задоволенні позову відмовити.

Позов підлягає до повного  задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується виданим йому відповідним посвідченням.

Як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК, позивачу  з   29 березня 2006 року довічно встановлена ІІ група інвалідності, причиною якої визнано захворювання, що пов`язане з проживанням на  території, забрудненій  внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Встановлено, що позивач  знаходиться на обліку в Управлінні та отримує, крім основної пенсії за власним вибором, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю,  в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою відповідача.

Додаткова пенсія особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи згідно             ст. 50 Закону призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Однак розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, зазнав змін, що відбулись відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від  28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними і такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення.

Відповідач згідно поданого заперечення виплачує позивачу щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в менших розмірах, керуючись при цьому постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачеві розміру згаданої пенсії застосуванню підлягає ст.50 Закону, а не вищеназвана постанова Кабінету Міністрів України, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.

Суд з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації  конституційної гарантії на отримання пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Не мають правового значення  твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідач всупереч ст.71 КАС України, заперечуючи проти позову, правомірності  своїх дій в частині виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у меншому, ніж встановлений Законом, розмірі, не довів.

Таким чином, захисту підлягає право позивача шляхом зобов’язання Управління перерахувати і виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у передбаченому ст.50 Закону розмірі  за період з  4 липня 2010 року  по 9 лютого 2011 року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі          п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись  ст.ст.11, 17, 183-2, 186 КАС України, ст.ст.49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року                №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у  Волинській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи,  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 (сімдесяти п‘яти) відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за період з 4 липня 2010 року по                9 лютого 2011 року з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                         Б.  С.  Гамула