Справа № 2-а-1008/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 21 лютого 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Гордійчука В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,

                                                                      в с т а н о в и в :

У поданому до суду через поштове відділення зв’язку 29 грудня 2010 року позові ОСОБА_1 зазначає, що їй, як дитині війни, має виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010 році їй така допомога виплачувалась у розмірі 10% згаданої пенсії, так як  дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закону), Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет  України на 2008 рік»  була призупинена.  

Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  у цій частині визнано неконституційними.  

Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону, а також зобов’язати його нарахувати та виплатити названу надбавку за період з 29 червня 2010 року по день постановлення судового рішення з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Відповідач у поданому 14 лютого 2011 року письмовому запереченні зазначив, що у 2010 році згідно Законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік", Управління провело виплату позивачці надбавки до пенсії як дитині війни, у січні-грудні поточного року в розмірі по 49,80 грн.

Зазначає, що виплатити таку надбавку в інших розмірах Управління не могло, оскільки на даний час діє ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо виключного застосування мінімального розміру пенсії за віком тільки для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а для Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ця величина застосовуватись не може.

Вважає, що кошти на такі виплати у витратній частині бюджету Пенсійного фонду України не закладені, Управління не є розпорядником коштів Державного бюджету України.

Наполягає на застосуванні шестимісячного строку звернення до суду за  захистом порушеного права.

Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

          Як убачається з пенсійного посвідчення (а.с. 4), ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та має статус дитини війни.

          У зв’язку з цим вона, в силу ст.6 Закону має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такий прожитковий мінімум у 2010 році згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» складав з 1 січня — 695 гривень, з 1 квітня — 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень, з 1 жовтня — 723 гривні.

Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, ОСОБА_1, як дитині  війни, надбавка до пенсії у 2010 році виплачена у значно меншому, ніж передбаченому ст.6 Закону, розмірі, а саме по 49,80 грн. щомісячно.

          Після визнання рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положень п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та  від 22 травня 2008 року положень  п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими призупинялась дія ст.6 Закону, неконституційними, жодними іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення ст.6 Закону не змінювались.

Зазначене свідчить про обов’язок відповідача нараховувати і виплачувати позивачеві у 2010 році надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, якого Управління не виконує.

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації  конституційної гарантії на отримання надбавки до пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилання відповідача на те, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки  не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, так як згідно п.2.1 „Положення  про   управління   Пенсійного   фонду  України   в районах, містах і районах у містах" одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів надбавок до пенсії як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідач, всупереч ст. 71 КАС України, заперечуючи проти позову, правомірності своїх дій в частині виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни у меншому, ніж встановлений Законом, розмірі, не довів.

Таким чином, захисту підлягає право позивачки шляхом зобов’язання Управління перерахувати і виплатити надбавку до пенсії як дитині війни у передбаченому ст.6 Закону розмірі в межах визначеного ч.2. ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду за період з 29 червня 2010 року по 29 грудня 2010 року.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

          Керуючись ст.ст. 11, 17, 21, 99, 105, 162, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та від 22 травня 2008 року №10-рп, суд

                                                        п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 червня 2010 року по 29 грудня 2010 року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 червня 2010 року по 29 грудня 2010 року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії  апеляційних скарг.

Суддя:                                                                                         В.  М.  Гордійчук