Справа № 11-36/11Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко І.О.
Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач - Декайло П.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Декайла П.В.
суддів Коструби Г.І., Кунця І.М.
за участю прокурора Маслюка О.П.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Підволочиського району Дзюбинського А.О. на постанову Підволочиського районного суду від 29 листопада 2010 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, зареєстрованого по АДРЕСА_2 мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
за ч.3 ст.185 КК України направлено для проведення додаткового розслідування прокурору Підволочиського району.
ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового слідства в тому, що він в ніч з 16 на 17 квітня 2008 року разом з іншими особами, які перебувають у розшуку, таємно, шляхом проникнення, викрав із складського приміщення ПП ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 13 газових котлів на загальну суму 20547 грн. 30 коп.
Розглядаючи дану справу, суд дійшов до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування з мотивів істотних порушень вимог КПК України, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Так, на думку суду, всупереч вимог ч.4 ст.120 КПК України досудове слідство по даній справі тривало більше шести місяців, під час якого проводились слідчі дії та в матеріалах справи відсутнє продовження строку досудового слідства. Крім того, оскільки затриманий ОСОБА_1 погано розумів українську мову, слідчий виніс постанову про залучення до участі у справі перекладача ОСОБА_3 і провів допит підозрюваного ОСОБА_1 з участю перекладача, яка не розписалася на постанові про її обов’язки та права згідно ст.128 КПК України, чим порушив право підозрюваного на захист.
В апеляції помічник прокурора Підволочиського району Дзюбинський А.О. просить постанову Підволочиського районного суду від 29 листопада 2010 року скасувати, як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що судом неправильно визначено строки перебігу досудового слідства та посилається на те, що згідно ч.5 ст.120 КПК України перебіг строків досудового слідства у цій справі почався з моменту встановлення особи, яка вчинила даний злочин, тобто з 21 серпня 2010 року, а тому досудове слідство у кримінальній справі завершено у строк до двох місяців. Також стверджує, що судом зроблено невірний висновок про порушення права підозрюваного ОСОБА_1 на захист, оскільки перекладач ОСОБА_3 під час слідчих дій із останнім була присутня, що не заперечує обвинувачений ОСОБА_1 та повністю виконала свої обов’язки, передбачені ст.128 КПК України, у зв’язку з чим, його право на участь перекладача під час слідчих дій не порушено. Крім цього, вказує на те, що суд в порушення вимог п.3 ч.1 ст.45 КПК України прийняв відмову від захисника, участь якого є обов’язковою, чим порушив право підсудного ОСОБА_1 на захист.
Заслухавши доповідача –суддю апеляційного суду, прокурора, який підтримав доводи апеляції та просить постанову Підволочиського районного суду від 29 листопада 2010 року скасувати, як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд, обвинуваченого ОСОБА_1, який вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних міркувань.
У відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст.367 КПК України істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону є підставами для скасування вироку чи постанови.
Відповідно до вимог ст.281 КПК України та роз’яснень, що містяться у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції зазначених вимог закону у повній мірі не дотримався.
Так, всупереч вищенаведеним вимогам ст.281 КПК України та роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, суд першої інстанції зі стадії судового розгляду справи направив дану кримінальну справу для проведення додаткового розслідування з мотивів істотних порушень норм КПК України під час досудового слідства, які не можуть бути усунуті в суді.
Посилання суду, як на підставу для направлення справи на додаткове розслідування, на те, що всупереч вимог ч.4 ст.120 КПК України досудове слідство по даній справі тривало більше шести місяців, під час якого проводились слідчі дії, є безпідставним та необґрунтованим.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст.120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин.
Як убачається з матеріалів справи, 18 квітня 2008 року було порушено кримінальну справу по факту крадіжки майна з території ПП ОСОБА_2 (т.1, а.с.1).
21 серпня 2010 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (т.1, а.с.19).
Перебіг строків досудового слідства почався з моменту встановлення особи, яка вчинила даний злочин, тобто з 21 серпня 2010 року.
29 вересня 2010 року обвинуваченому ОСОБА_1 було оголошено про закінчення досудового слідства (т.4, а.с.141).
05 жовтня 2010 року прокурором було затверджено обвинувальний висновок та 06 жовтня 2010 року справа поступила до Підволочиського районного суду (т.4, а.с. 143-158, 159).
Таким чином, досудове слідство у даній справі завершено у строк до двох місяців, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у постанові неправильно визначив перебіг строків досудового слідства.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що під час досудового слідства було порушено право підозрюваного ОСОБА_1 на захист, яке проявилось в тому, що слідчий провів допит останнього з участю перекладача, яка не розписалася на постанові про її обов’язки та права згідно ст.128 КПК України.
Зокрема, як вбачається з підписки перекладача від 21 серпня 2010 року, ОСОБА_3 була запрошена перекладачем по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 та дала підписку слідчим органам досудового слідства про те, що їй, згідно з вимогами ст.128 КПК України роз’яснені обов’язки перекладача виконувати повно і точно доручений переклад, а також попереджено про кримінальну відповідальність за відмову виконувати обов’язки перекладача та за завідомо неправдивий переклад по ст.ст. 384, 385 КК України (т.4, а.с.54).
Крім того, під час проведення слідчих дій з підозрюваним ОСОБА_1 була присутня перекладач ОСОБА_3, чого не заперечує останній, яка повністю виконала свої обов’язки, передбачені ст.128 КПК України (т.4, а.с. 56-61), а тому колегія суддів вважає, що підозрюваному в повній мірі забезпечено право на захист в частині користування послугами перекладача, а відсутність у постанові про залучення перекладача підпису ОСОБА_3 не є настільки істотним порушенням, яке б послужило підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов’язковою: у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство –з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення.
Так, 26 листопада 2010 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив розглядати дану справу без участі захисника (т.4, а.с.192).
Суд першої інстанції, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не володіє мовою, якою ведеться судочинство, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.45 КПК України, прийняв відмову від захисника, участь якого є обов’язковою, чим порушив право підсудного ОСОБА_1 на захист.
Згідно ч.1 ст.299 КПК України головуючий з’ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження.
У відповідності до ст.317 КПК України після розгляду судом усіх доказів, що є в справі, головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У випадках заявлення клопотань суд їх обговорює і розв’язує, про що виносить ухвалу, а суддя –постанову. Після розв’язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.
Даних вимог закону суд першої інстанції у повній мірі не дотримався.
Як убачається з протоколу судового засідання, головуюча вирішуючи питання про об’єм і порядок дослідження матеріалів справи, заслухавши думку прокурора та підсудного, встановила такий порядок дослідження доказів: допитати потерпілого; дослідити матеріали справи; вияснити питання про можливість розгляду справи без свідків, які не з’явилися в судове засідання (т.4, а.с. 195-196).
Маючи на меті завершити судове слідство, головуюча запитала учасників судового розгляду їх думку, прокурор повідомив, що не можна закінчувати судове слідство без свідків, підсудний підтримав думку останнього та вказав, що необхідно допитати свідків (т.4, а.с.198).
Проте, головуюча, незважаючи на те, що прокурор та підсудний були проти завершення судового слідства без участі та допиту свідків, видалилася до нарадчої кімнати та по виході оголосила постанову про направлення даної справи на додаткове розслідування.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було належних та законних підстав для направлення даної справи на додаткове розслідування.
За наявності зазначених вище порушень закону, які колегія суддів вважає істотними, постанова Підволочиського районного суду від 29 листопада 2010 року про направлення даної справи на додаткове розслідування не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд, в процесі якого необхідно усунути вказані порушення закону та прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Підволочиського району Дзюбинського А.О. задовольнити.
Постанову Підволочиського районного суду від 29 листопада 2010 року про направлення прокурору Підволочиського району для проведення додаткового розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України –скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 –тримання під вартою, залишити без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області П.В. Декайло