Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року                                                                                           м. Рівне

            Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

          Головуючого: Квятковського А.С.

          Суддів: Гладкого С.В., Міщенко О.А.

          З участю прокурора: Рижка Ю.А.

          Захисника: ОСОБА_1

          Обвинуваченого: ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Рівненської області в м. Рівне апеляцію прокурора Рижка Ю.А., який приймав участь у справі на постанову Рівненського міського суду від 14 лютого 2011 року про відмову у задоволенні подання  слідчої ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Рівненській області в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2.  

 Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,   

     уродженця с.Золотолин, Костопільського району Рівненської області,  

     українця, громадянина України, освіта загальна середня, не працюючого,   

      не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що з березня по жовтень 2008 року за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом обману службових осіб Костопільського відділення кредитної спілки "Альянс Україна" та наданні підроблених документів для отримання кредиту, уклали кредитні договори на підставних осіб та незаконно отримали грошові кошти в сумі 47900грн., тобто у злочині передбаченому ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 ККУкраїни.

В поданій на постанову суду апеляції прокурор, якаий иприймав участь у справі, покликається на незаконність постанови суду і зазначає, що суд не взяв до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, а також те, що він, перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятись від слідства та суду.               

Просить постанову суду скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які вважають постанову місцевого суду законною та обгрунованою, думку прокурора Рижка Ю.О. про скасування постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із  матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 ККУкраїни.  

Відмовляючи в обранні запобіжного заходу, суд обгруновано зазначив, що в матеріалах справи, даних, які б свідчили, про ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду, а також перешкоджання ним встановленню істини у кримінальній справі або можливості продовжувати злочинну діяльність немає.

Крім того, судом враховано і дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, допомогає утримувати малолітніх дітей.   

Відповідно ст.148 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

Відповідно до ст.150 КПК України при вирішенні  питання про застосування  запобіжного заходу  суди враховують крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України також тяжкість злочину, вік особи, стан її здоров'я, сімейний та матеріальний стан, місце проживання, вид діяльності та інші обставини, що характеризують її.   

В апеляції прокурора не містяться обгрунтованих доводів щодо незаконності постанови суду, висновок  суду  першої  інстанції  нічим  не  спростований і ніяких доказів щодо того, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків не наведено.   

Органи досудового слідства в поданні не вказали жодних підстав, які дали б можливість вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 буде намагатися ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, займатися злочинною діяльністю. Таких доводів не надано і під час розгляду подання в суді першої та  апеляційної інстанції. Тому доводи апеляції в цій частині не заслуговують на увагу.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду.  

                                На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів   

УХВАЛИЛА:

        Постанову Рівненського міського суду від 14 лютого 2011 року про відмову у задоволенні подання слідчої ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Рівненській області Кирилової Н.М. в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію  прокурора – без задоволення.

                                            С у д д і :  

                Квятковський А.С.                           Міщенко О.А.                         Гладкий С.В.