ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

24.02.2011                                                             Справа  № 11/107

        За позовом Публічного Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний  банк"  в особі філії "Відділення  ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород", м.Ужгород

 до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород

 про: стягнення  3194855,31  гривень.

Представники:

від позивача –Білець І.А. - провідний юрисконсульт відділу юридичного аналізу філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород", довіреність від 16.06.2010.                      

від відповідача –не з"явився.

СУТЬ  СПОРУ:

          Позивач, Публічне Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний  банк" філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Ужгород", звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, згідно кредитного договору №10/3-07 від 14.02.2007, суми 1999991грн. простроченого кредиту, 1016698,75грн. відсотків за користування кредитом, 34385,25грн. пені та  143780,31грн. трьох процентів річних.

          У судове засідання 24.02.2011 представник відповідача подав  клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №5008/162/2011 про визнання кредитного договору №10/3-07 від 14.02.2007 та договорів про внесення змін №1 від 14.06.2007, №2 від 24.06.2008, що укладені між акціонерним  комерційним промислово-інвестиційним  банком, в особі керуючого філією "Закарпатське  цнтральне  відділення Промінвестбанку" та фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_1 недійсними, однак, у задоволенні вказаного клопотання належить відмовити, оскільки відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України підставою для зупинення провадження по справі є неможливість розгляду спору до моменту встановлення фактів іншим рішенням,  тоді як в даному випадку суд вирішуючи  спір дає правову оцінку спірного договору, на підставі якого  проводиться стягнення заборгованості, а тому відсутні правові підстави для зупинення  провадження у справі, у зв"язку з чим у його задоволенні слід відмовити.

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Між сторонами у спорі укладено кредитний договір  №10/3-07  від 14.02.2007 відповідно до якого банк (позивач)  надав  позичальнику (відповідачу)   кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії  у сумі, яка не може перевищувати  1500000грн. з кінцевим терміном повернення  всіх отриманих в межах кредитної лінії  сум  кредиту до 13.02.2009.

          За користування  кредитом  відповідач зобов"язувався сплачувати 16% річних з розрахунку 365 (366) календарних днів у році до фактичного виконання  ним  грошових зобов"язань з повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту (п.3.1 договору).

        Договором №1   від 24.06.2008 про внесення змін до кредитного договору №10/3-07 від 14.02.2007 пункти 2.1, 2.2 та 3.1 кредитного договору викладено в наступній редакції:

        "2.1 Починаючи з 14.04.2007 року кредитор збільшує розмір  кредитної лінії позичальнику на суму 500 000грн. на строк з 14.04.2007 по 13.02.2009 року включно.

          Загальний літміт кредитної лінії з моменту перерахування кредитних коштів в розмірі 500000грн. з позичкового рахунку позичальника становить 2000000грн.

            2.2 Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 13.02.2009;

     3.1 Проценти за користування кредитом, починаючи з 26.05.2008, сплачуються позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 18%річних з розрахунку 365 (366) календарних днів у році до фактичного виконання ним грошових зобов"язань з повернення всіх отриманих в межах  кредитної лінії сум кредиту".

          Договором  про внесення змін №2  від 10.11.2008 до кредитного  договору №10/3-07 від 14.02.2007 пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції:

    "3.1 Відсотки за користування кредитом починаючи з 10.11.2008, сплачується позичальником виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки в розмірі 22 % річних."

     Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України  суб"єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов"язання  належним чином  відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

      До  виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення  Цивільного кодексу України, з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України   за кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується  надати грошові кошти  (кредит) позичальникові  у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник  зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

          До  відносин   за   кредитним   договором   застосовуються положення  параграфа  1  цієї глави,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

          Однак, відповідач в  порушення умов договору кредит повернув неповністю,  у зв"язку з чим утворився борг по кредиту у сумі 1999991грн. та по сплаті відсотків за період з 26.11.2009 по 30.11.2010 у сумі 1016698,75грн., які підтверджуються розрахунком поданим позивачем та перевіреним судом, у зв"язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

      Позивач, відповідно до пункту 5.2  договору, з врахуванням вимог ст.258 Цивільного кодексу України, Закону України  "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахував відповідачу пеню  за несвоєчасну  сплату  суми кредиту у розмірі    34385,25грн., які також підлягають стягненню.  

      Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання  на вимогу  кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних з простроченої суми. Позивач  згідно вказаної норми просить суд стягнути з відповідача три проценти річних з простроченої суми, що за період з 26.11.2008 по 29.12.2010 складає 143780,31грн., які теж належить  стягнути.

        Керуючись   ст. ст. 33,  34, 43,  44,  49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.  Позов  задоволити  повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Ужгород, вул.Крилова, 10, код 09312161) суму 3194855,31грн., з яких: 1999991грн. сума  простроченого кредиту, 1016698,75грн. відсотки за користування кредитом,  34385,25грн. пеня, 143780,31грн. три проценти річних,   а також  25500грн. у вішкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                              Якимчук Л.М.

Повний текст рішення, у відповідності до статті 84 ГПК України, виготовлено та підписано 01.03.2011.