ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 лютого 2011 року 17:06 № 2а-14585/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МСВЕЛКОМ»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
провизнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2010р.,
за участю:
позивача –Герасименко В.М.
відповідача – Мельник Р.В.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МСВЕЛКОМ»(далі по тексту –позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі по тексту –відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2010р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при винесенні акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість порушено податкове законодавство.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість винесено відповідно до вимог чинного законодавства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення, яке викладено в акті №4143 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п. «е»п. 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: відсутність особи за місцезнаходженням.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.п. 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Державним виконавцем 13.09.2010р. внесено інформацію щодо відсутності ТОВ «МСВЕЛКОМ»за вказаною адресою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 16.02.2011р., а саме записом 7.
14 жовтня 2010 року державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджується записом 8.
Таким чином, судом встановлено, що на момент прийняття відповідачем акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (15.09.2010р.) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців щодо ТОВ «МСВЕЛКОМ»містився запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.
Відповідно до п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Враховуючи викладене та з урахуванням того, що запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи за вказаною адресою є безумовною підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а податковий орган зобов’язаний прийняти відповідне рішення про анулювання реєстрації на цій підставі, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що анулювання реєстрації ТОВ «МСВЕЛКОМ»як платника податку на додану вартість відбулося правомірно.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що складення акта анулювання у будь-якому випадку пов’язане з обов’язковим проведенням податковим органом перевірки, оскільки для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту “е” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” достатньо лише відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, які б свідчили про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні правові підстави для висновку про протиправність акту про анулювання свідоцтва платника ПДВ, в зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що він діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «МСВЕЛКОМ» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 02.03.2011р.
Суддя В.В. Амельохін