ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 лютого 2011 року 10:58 № 2а-1687/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Брагіна Н.О. (довіреність від 31.12.2010 р. № 222),
від відповідача: Огородник С.В. (довіреність від 19.08.2010 р. № 4481/9/10-114)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
провизнання нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052305 від 04.01.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052305 від 04.01.2011 року, яке прийнято на підставі акту перевірки від 28.11.2010 року.
Позивач зазначає, що санкції застосовано на підставі абзацу 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Зокрема, як зазначає позивач, відповідачем прийшов до помилкового висновку стосовно того, що позивач не оприбуткував готівкові кошти 31 липня 2010 року в книзі ОРО. Позивач вважає такий висновок помилковим, оскільки зазначена інформація щодо оприбуткування готівки у книзі, у зв’язку із закінченням сторінки, була перенесена на наступну сторінку, після якої йдуть наступні записи наступних днів з відповідною інформацією за ці дні, а отже позивач вважає, що будь-яких порушень у цій сфері ним не вчинено, а перенесення запису не є тим правопорушенням, за яке застосовується визначена вищезгаданим Указом санкція. З огляду на наведене позивач просить визнати нечинним зазначене рішення.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. При цьому, відповідач також зазначає, зокрема, що керівник АЗС, де проводилась перевірка, не зазначив про наявність зауважень до акту перевірки.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до акту перевірки від 28 (26).11.2010 року, складеного ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, при перевірці АЗС № 14-09 позивача, встановлено порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі –Положення), а саме –31 липня 2010 року у книзі ОРО не відображено оприбуткування готівкових коштів у сумі 53961,05 грн. «службова видача».
На підставі цього акту перевірки та абзацу 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 269807,50 грн., що складає п’ятикратний розмір суми «службова видача»у розмірі 53961,50 грн.
Відповідно до п. 2.6. вищенаведеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджених наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Мінюсті України 5.02.2001 р. за № 106/5297 (далі –Порядок), затверджений порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, крім іншого: підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Як встановлено судом, висновок відповідача щодо неповного оприбуткування готівки, фактично зроблено виходячи з того, що запис щодо даних за 31 липня 2010 року розпочато на одній сторінці, а продовжено на іншій.
Виходячи із записів у даній книзі, оригінал якої досліджено в судовому засіданні, а копії витягу залучено до матеріалів справи, судом встановлено, записи щодо даних за 31.07.2010 року розпочато на одній сторінці книги з визначенням дати запису (31.07.2010 року), номер Z-звіту (0072), суми службового внесення у розмірі 20252,04 грн., а продовжено на наступній сторінці з визначенням всіх даних, передбачених цим розділом книги, а саме - дати (31.07.2010 року), того ж номеру Z-звіту, службового внесення у тій же сумі та службової видачі у розмірі 53961,50 грн., яка не була зазначена на попередній сторінці.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає порушень з боку позивача щодо оприбуткування готівки, оскільки позивач фактично відобразив у книзі повні дані щодо оприбуткування готівки відповідно до фактично проведених операцій та фактичних даних, підтверджених залученими до справи документами, що свідчить про відсутність порушення у вигляді не оприбуткування готівки. Тобто, як таке перенесення даних не є підтвердженням факту не оприбуткування готівки, хоча і свідчить про некоректне її заповнення, що однак, не є правопорушенням, за яке застосовується визначена вищезгаданим Указом санкція. При цьому, вчинення наступних за цією датою записів щодо 01.08.2010 р., 02.08.2010 р. і далі підтверджує, що записи щодо даних за 31.07.2010 року вчинені саме у цей день (31.07.2010 р.).
Слід додати, що пунктом 7.7. згаданого Порядку передбачено, що якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, що має місце в даному випадку, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.
Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У взаємозв’язку з наведеним суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку оскаржуване рішення прийнято без врахування фактичних обставин та положень наведених вище актів законодавства, відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
При визначенні способу захисту прав позивача суд керується положеннями п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до яких у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення. Виходячи з характеру спірних відносин та оскаржуваного акту, суд, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, приходить до висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись вимогами ст. ст. 11, 69-71, 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва:
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну 14 літера А; ідентифікаційний код 30603572) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052305 від 04.01.2011 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» на відшкодування сплаченого судового збору 3,40 гривень.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кармазін О.А.
Повний текст постанови складено та підписано 28 лютого 2011 року.