ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 лютого 2011 року 11:22 № 2а-4070/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько О.С. (довіреність від 12.07.2010 р. № 114)
від відповідача-1: не з’явився
від відповідача-2: не з’явився
від прокуратури: Тагвей Т.І. (посвідчення № 147 від 05.08.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва
до Відповідача-1Товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон Трейд»
Відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Та-Бор»
прозобов’язання по вернути кошти за нікчемним правочином та стягнення в дохід бюджету грошових коштів за нікчемним правочином
за участюПрокуратури міста Києва
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Солом’янському районі міста Києва (далі-ДПІ) з позовом до ТОВ «Вастон Трейд»(Відповідач-1; Покупець) та ТОВ «Торгівельна компанія «Та-Бор»(Відповідач-2; Продавець) про зобов’язання ТОВ «Торгівельна компанія «Та-Бор»повернути ТОВ «Вастон Трейд»за договором № 0107 від 01.07.2008 року грошові кошти у розмірі 7 824 211,29 грн., а також про стягнення з ТОВ «Вастон Трейд»в дохід державного бюджету грошові кошти у сумі 7 824 211,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 203, 215, 228 ЦК України та ст. 208 ГК України у взаємозв’язку з тим, що внаслідок ненадходження ПДВ до бюджету (л.с. 8, 9), Державному бюджету завдано збитків, а отже зазначений договір укладений всупереч інтересам держави і суспільства (л.с. 6, 9), порушує публічний порядок та є нікчемним, а отже є підстави для зобов’язання отримувача коштів (Продавця) повернути їх Покупцю та стягнути з Покупця ці кошти до Державного бюджету.
Позивач, за матеріалами кримінальної справи № 01-9041, зокрема зазначає, що з боку Продавця (ТОВ ТК «Табор») вказаний договір, податкові накладні і первинні документи за цим договором підписані невідомими особами. Особа, яка формально рахується керівником цього підприємства, не має відношення до цих операцій. При цьому, позивач зазначає, що ця особа (ОСОБА_1) підписала у нотаріуса установчі документи ТОВ ТК «Табор»та банківські документи. Позивач також стверджує (л.с. 6, л.с. 8 - абз. 4) про фактичне відвантаження товару за цим договором, що підтверджується видатковими накладними.
Прокурор в судовому засіданні пояснення щодо його позиції по справі не надав та просив відкласти розгляд справи у зв’язку з непідготовленістю. Зазначене клопотання залишено без задоволення, оскільки провадження у справі відкрито у квітні 2009 року та прокуратура мала всі можливості для реалізації своїх процесуальних прав.
Судові виклики, направлені відповідачам органами поштового зв’язку повернуті за закінченням терміну зберігання, тобто з незалежних від суду причин, у зв’язку з чим та на підставі п. 4. ст. 33, п. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України вважаються врученими належним чином.
Оскільки відповідачі своєчасно та неодноразово належним чином повідомлялись про день, час і місце розгляду справи, однак в судові засідання не з’являлись, поважних причин неявки не повідомили, на підставі положень ст. 128 КАС України розгляд справи відбувався без їх участі на основі наявних у справі доказів.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ТА-Бор»(Продавець) та ТОВ «Вастон Трейд»(Покупець) 01.07.2008 року укладено договір купівлі-продажу № 0107 (далі –Договір).
Відповідно до умов цього Договору, продавець зобов'язується продати в асортименті та кількості зазначений в додатках (специфікаціях) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Ціна за одиницю товару та загальна вартість по договору вказана в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного договору. Оплата здійснюється шляхом переплати та за домовленістю після тримання товару.
В доповнення до цього Договору між його сторонами підписано специфікації № 1 –13 про постачання продукції виробничо-технічного призначення на загальну суму 7824211,29грн., в т.ч. ПДВ 1304035,21грн.
Як зазначено у позові та Акті перевірки ТОВ «Вастон Трейд»від 13.04.2009 р. № 5067/23-11/35932305 в підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТК «ТА-Бор»(Продавець), останнім було виписано наступні податкові накладні на адресу Покупця (ТОВ «Вастон Трейд») на загальну суму 7 824 211,29грн.. в т.ч. ПДВ 1304035.21грн., а саме:
- №3 від 01.07.2008 на загальну суму 62534,62грн. в т.ч. ПДВ 10422,44грн.,
- №4 від 01.07.2008 на загальну суму 2455696.22грн. в т.ч. ПДВ 409282,70грн.,
- №5 від 02.07.2008 на загальну суму 21577,92грн. в т.ч. ПДВ 3596,32грн.,
- №6 від 29.07.2008 на загальну суму 745791,24грн. в т.ч. ПДВ 124298,54грн.,
- №19 від 04.08.2008 на загальну суму 764630,93грн. в т.ч. ПДВ 127438,49грн.,
- №27 від 08.08.2008 на загальну суму 8539,34грн. в т.ч. ПДВ 1423,22грн.,
- №33 від 19.08.2008 на загальну суму 17332,62грн. в т.ч. ПДВ 2888,77грн.,
- №33/1 від 19.08.2008 на загальну суму 13604,47грн. в т.ч. ПДВ 2267,41грн.,
- №38 від 22.08.2008 на загальну суму 247738,27 грн., в т.ч. ПДВ 41289,71 грн.,
- №52 від 01.09.2008 на загальну суму 9720,00грн., в т.ч. ПДВ 1620,00 грн.,
- №53 від 01.09.2008 на загальну суму 129888,26грн. в т.ч. ПДВ 21648,04грн.,
- №68 від 24.09.2008 на загальну суму 1728768,10грн. в т.ч. ПДВ 288128,02грн.,
- №69 від 29.09.2008 на загальну суму 1618389,30грн. в т.ч. ПДВ 269731,55грн.,
Фактичне відвантаження товару, як зазначено у позові та акті перевірки, підтверджується видатковими накладними на загальну суму 7 824 211,29 грн., в т.ч. ПДВ 1304035,21грн.:
- №РН-0000001 від 01.07.2008 на загальну суму 62534,62грн. в т.ч. ПДВ 10422,44грн.,
- №РН-0000002 від 01.07.2008 на загальну суму 2455696,22грн. в т.ч. ПДВ 409282,70грн.,
- №РН-0000003 від 02.07.2008 на загальну суму 21577,92грн. в т.ч. ПДВ 3596,32 грн.,
- №РН-0000004 від 29.07.2008 на загальну суму 745791,24грн. в т.ч. ПДВ 124298,54грн;
- №08-0000001 від 04.08.2008 на загальну суму 764630,93грн. в т.ч. ПДВ 127438,49грн.;
- №08-0000002 від 08.08.2008 на загальну суму 8539,34грн. в т.ч. ПДВ 1423,22грн;
- №08-0000003 від 19.08.2008 на загальну суму 13604,47грн. в т.ч. ПДВ 2267,41грн.;
- №08-0000004 від 19.08.2008 на загальну суму 17332,62грн. в т.ч. ПДВ 2888,77грн;
- № 08-0000005 від 22.08.2008 на загальну суму 247738,27грн. в т.ч. ПДВ 41289,71грн.;
- № 55-0000001 від 01.09.2008 на загальну суму 9720,00грн. в т.ч. ПДВ 1620,00грн.,
- № 55-0000000 від 01.09.2008 на загальну суму 129888,26грн. в т.ч. ПДВ 21648,04 грн.,
- № 55-0000003 від 24.09.2008 на загальну суму 1728768,10грн. в т.ч. ПДВ 288128,02 грн.,
- № 55-0000004 від 29.09.2008 на загальну суму 1618389,30грн. в т.ч. ПДВ 269731,55грн.
Тобто, податковий орган власною перевіркою підтверджує фактичну поставку продукції за вищевказаним договором (передостанній абзац на стор. 4 Акту перевірки).
Вирішуючи питання щодо визнання зазначеного договору нікчемним та зобов’язання Продавця у зв’язку з цим повернути кошти Покупцю та стягнути з останнього кошти до бюджету, суд виходить з наступного.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на час звернення до суду), можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Наведеною нормою не передбачено права податкового органу вимагати повернення одним контрагентом іншому коштів, отриманих за угодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 228 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладання Договору) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно частини 2 статті 215 цього Цивільного кодексу України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.
Виходячи із змісту, призначення та сфери регулювання наведених норм, зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, чим обґрунтовуються вимоги у даній справі, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Несплата однією із сторін договору податків, на що у даній справі посилається позивач, є підставою для їх примусового стягнення в порядку, що до 01.01.2011 року визначався положеннями Закону № 2181, а після цієї дати –в порядку передбаченому Податковим кодексом України. В даному випадку позивач стверджує, що фактично поставка товару відбулася, однак, як зазначає позивач, за угодою не сплачено ПДВ до бюджету, що не є самостійною підставою для визнання договору нікчемним. При цьому, позивач не надав доказів несплати цього податку до бюджету сторонами договору.
Окрім того, застосування наведених норм для цілей визнання договору нікчемним та застосування наслідків нікчемного правочину взаємопов’язано із встановленням наявності умислу однієї або сторін Договору на укладання договору з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Однак, в даному випадку позивачем не доведено попередньої узгодженої домовленості між відповідачами на ухилення від сплати податків. Більш того, позивачем до матеріалів справи надано податкові декларації ТОВ «Вастон трейд»з ПДВ за спірні періоди поставок продукції, де це підприємство декларувало, як податкові зобов’язання, так і податковий кредит, тобто не ухилялось від подання податкової звітності. При цьому, виходячи з Акту перевірки від 13.04.2009 року № 5067/23-11/3593205, позивач за спірною операцією визначив цьому підприємству податкові зобов’язання у розмірі 1304035,21 грн., однак під час розгляду справи представник позивача не надав доказів вжиття позивачем заходів із стягнення податкового боргу.
В контексті наведеного слід додати, що ухилення від сплати податків, на факт якого позивач посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, з огляду на що суд приходить до висновку, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, з 2008 року у провадженні податкової міліції знаходиться кримінальна справа № 01-9041, однак позивач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав доказів ухвалення обвинувального вироку, яким би було встановлено умисел на укладання спірного Договору всупереч інтересам держави і суспільства та спрямованості посадових осіб підприємств на ухилення від сплати податків.
При цьому, позивач посилається у позові також на покази особи, яка рахується керівником ТОВ «ТК «Та-Бор»щодо того, що ця особа не підписувала договір та взаємопов’язані з ним документи, однак зазначені покази, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, до матеріалів справи позивачем не були додані.
Оцінюючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, позивачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, з якими закон пов’язує можливість визнання спірного Договору нікчемним та задоволення позову в іншій частині. Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема висновок експерту, не є достатньою підставою для визнання правочину нікчемним та застосування санкцій, передбачених ст. 208 ГК України.
Крім того, суд звертає увагу на те, у зв’язку із змінами, внесеними до статті 228 ЦК України Законом України від 02.12.2010 р. № 2756-VI, цю статтю доповнено частиною третьою, виходячи із змісту якої визнання недійсними договорів, які суперечать інтересам держави і суспільства, здійснюється шляхом заявлення такої позовної вимоги та ухвалення судового рішення з цього питання, вимога про що позивачем під час розгляду справи не заявлялась.
Під час розгляду справи позивачем також не надано доказів скасування, у т.ч. у судовому порядку, рішень про призначення керівника ТОВ «Та-Бор»та статутних документів цього підприємства.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", чинною на час ухвалення оскаржуваних рішень, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В даному випадку суд приходить до висновку, що позивач, як суб’єкт владних повноважень не довів обґрунтованості своїх вимог у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Кармазін О.А.
Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2011 року.