КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-14026/10/2670 (2-ва томи) Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Беспалова О.О., Федорової Г.Г.,
при секретарі Кочума О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- Мороза Петра Івановича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2010 року Дочірня компанія «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулись до адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області, в якому просили визнати протиправною та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій від 14.10.2009 року №085011.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 серпня 2009 року Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області проведено перевірку автомобіля марки ГАЗ 3221 р/н 14-01 ІОА, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належав Управлінню магістральних газопроводів «Львівтрансгаз».
Перевіркою виявлено, що в дорожньому листі водія службового легкового автомобіля №59310, виданому Новоград-Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів, міститься штамп медичного працівника невстановленого зразка про проходження водієм передрейсового медичного огляду, що свідчить про порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки складено акт від 29 серпня 2009 року № 152032, який Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області направлено до територіального управління Головавтотрансінспекції у Житомирській області.
Розглянувши справу про порушення Управлінням магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»законодавства про автомобільний транспорт, Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Житомирській області внесло Управлінню магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»припис № 017041 про усунення виявлених порушень, який 16 вересня 2009 року було вручено юрисконсульту Управління магістральних
газопроводів Якубовській Г.С.
Листом від 28 серпня 2009 року № 324 Рівненське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів повідомило Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Житомирській області, що звернулось з листом до Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»про фінансування навчання медичного працівника, що проводить передрейсовий медичний огляд водіїв та про отримання штампу встановленого зразку. Водночас проінформувало, що навчання медперсоналу буде профінансовано в першій половині жовтня 2009 року.
Вважаючи, що вимоги припису № 017041 у встановлені строки не виконані, Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Житомирській області постановою від 14 жовтня 2009 року №85011 застосувало до Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»фінансові санкції у розмірі 680,00 грн.
Вважаючи вказану постанову Територіального управління Головавтотрансінспекції в Житомирській області незаконною, позивач звернувся до суду з наведеним вище адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття оскаржуваної постанови відповідачем в межах повноважень, відповідно до законодавства та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття.
З такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва погодитись і колегія суддів.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 60 даного Закону передбачено застосування до автомобільних перевізників санкцій за наведені в статті порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема, абзацом 12 частини 1 цієї статті передбачена відповідальність за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства.
Положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів автобусами для власних потреб, а саме:
Для автомобільного перевізника: документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах; список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою; інші документи, передбачені законодавством України.
Для водія: посвідчення водія відповідної категорії; реєстраційні документи на автобус; дорожній лист; список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою; інші документи, передбачені законодавством України.
Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення перевірки працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції було виявлено, що в дорожньому листі службового автомобіля №59310, виданому водію Новоград-Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів, міститься штемпель медичного працівника невстановленого зразка про проходження водієм передрейсового медичного огляду.
Згідно ст. 1 Закону автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 18 Закону, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільний перевізник зобов'язаний здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду. Статтею 34 Закону передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги нього Закону та інших нормативних актів України у сфері перевезення пасажирів чи вантажів в забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв.
Згідно пункту 1.4. Положення «Про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів»затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 № 124/345 щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів - підприємств, установ та організацій усіх форм власності, окрім того в 5.1, 5.3 Положення «Про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів»затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 № 124/345 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 435/4656), штамп про проведення щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів підприємств, установ організацій до їх виїзду на зміну ставиться в шляховому листі. Штамп видається медичному працівнику в Українському медичному центрі безпеки дорожнього руху та його філіалах після проходження навчання методів проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
Згідно п. 31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. за результатами розгляду справи про порушення, керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав вносить припис усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов’язковому виконанню в зазначений у ньому строк, про що уповноважена особа суб’єкта господарювання повинна повідомити керівникові органу державного контролю.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та проти чого не заперечує позивач, припис уповноваженим представником позивача був отриманий та позивачем оскаржений не був. Крім того, позивачем були вчинені дії направлені на виконання вимог припису, хоча в строки, визначені для його виконання, припис виконаний не був.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача Дочірньої компанії «Укртансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- Мороза Петра Івановича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
Г.Г. Федорова
(Повний текст Ухвали складено 22.02.2011 року.)