СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-829/10/2770

14.12.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Єланської О.Е. ,
 Горошко Н.П.

секретар судового засідання          Божко О.О.                              

за участю сторін:

представника позивача., Товариства з обмеженою  відповідальністю "Механік-Електрик"- Макєєнко Олександр Ігорович, довіреність № б/н  від 20.09.08

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя- Волинець Юлія Валеріївна, довіреність № 35/10  від 04.10.10

розглянувши апеляційну скаргу  Державна податкова інспекція в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя  Кравченко М.М. ) від 18.05.10 у справі № 2а-829/10/2770

за позовом  Товариства з обмеженою  відповідальністю "Механік-Електрик" (Фіолентовське шосе,  1/2, Севастополь, 99053)

до          Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24, Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Кравченко М.М.) від 18 травня 2010 року у справі № 2-а-829/10/2770 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік-Електрик»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя від 11 серпня 2009 року № 0001022310/0 на суму 221261,78 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18 травня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Механік-Електрик»- відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Заявник апеляційної скарги посилається на положення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та вказує, що якщо основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Також заявник апеляційної скарги посилається на положення пункту 9.8 статті 9 Закону.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з’ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв’язку з висновком ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя про заниження позивачем задекларованих показників у рядку 1 Декларації «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів»за березень 2009 року на суму 158044,13 грн., що були викладені у акті перевірки від 23 липня 2009 року № 3395/23-123/31599007.

Висновок податкової інспекції про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість за березень 2009 року на суму 158044,13 грн. ґрунтується на наступних обставинах.

Так перевіркою було встановлено, і це не заперечується позивачем, що згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Механік-Електрик»№ 4 від 25 січня 2008 року та на підставі акту передачі від 13 липня 2009 року у зв’язку з реорганізацією позивача шляхом приєднання до ТОВ «Механічний завод «Таврида-Електрик»останньому були передані залишки товарно-метаріальних цінностей на загальну суму 790220,65 грн., які були придбанні позивачем для здійснення фінансово-господарської діяльності зі сплатою ПДВ і включенням ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду за фактом придбання.

16 березня 2009 року реєстрацію ТОВ «Механік-Електрик»у якості платника ПДВ було анульовано на підставі власної заяви.

Станом на 01 квітня 2009 року товарні залишки і основні фонди ТОВ «Механік-Електрик» при придбанні яких був нарахований податковий кредит у попередніх податкових періодах склали: рахунок 20 –224844,57 грн.; рахунок 10.4 –541764,49 грн. (залишкова вартість); рахунок 10.6 –18774,29 грн. (залишкова вартість); рахунок 10.9 –4837,3 грн. (залишкова вартість), а всього –790220,65 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», вважаючи, що операція по переданню  товарних залишків та основних фондів ТОВ «Механічний завод «Таврида-Електрик»з метою оподаткування розцінюється як поставка сукупних валових активів.

Але, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково застосовані вказані положення Закону, оскільки вони не регулюють спірні правовідносини, що виникли у справі і не можуть бути застосовані. Вказаний висновок судової колегії ґрунтується на наступному.

Дійсно, відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням гудвілу) іншому платнику податку.

Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об’єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов’язків ( є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємств»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичних особам –правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації).

З протоколу № 4 від 25 січня 2008 року загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Механік-Електрик»вбачається, що учасником позивача –ТОВ «Механічний завод «Таврида Електрик»було прийнято рішення про припинення позивача шляхом приєднання Товариства до ТОВ «Механічний завод «Таврида Електрик».

У листі від 07 травня 2009 року за № 9479/7/16-1517-18 ДПА України зазначає, що при здійсненні операції з включення активів підприємства, що реорганізується, до складу активів іншого підприємства компенсацією у розумінні підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону визнаються корпоративні та майнові права і обов’язки стосовно пасивів реорганізованого підприємства.

Валові активи позивачем було передано 13 липня 2009 року за актом передачі. Вказані обставини, як вказувалося вище, зазначені у акті перевірки та не спростовуються позивачем.

Але, податкові зобов’язання донараховано відповідачем не за податковий період –липень 2009 року. Тобто не у зв’язку з переданням активів. Податкові зобов’язання донараховані за березень 2009 року у зв’язку з анулюванням реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість саме у березні 2009 року.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточних податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Враховуючи, що на час анулювання реєстрації позивача у якості платника ПДВ товарні залишки ще не було передано підприємству –правонаступнику і такі товарні залишки знаходилися на балансі позивача та враховуючи, що ліквідацію позивача у зв’язку з реорганізацією ще не було здійснено, судова колегія вважає, що позивач повинен був визнати умовний продаж таких товарних залишків за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідком податкового періоду –березня 2009 року.

Але, суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, що є підставою для скасування судового рішення у справі та відмови у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18 травня 2010 року у справі № 2-а-829/10/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову відмовити.   

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного  суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний  текст судового рішення виготовлений  20 грудня 2010 р.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                          О.Е.Єланська
                                 Н.П.Горошко