ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 р.Справа № 2-а-6033/09/1470
Категорія:9.2Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого –Алєксєєва В.О.
суддів –Бітова А.І.,
–Милосердного М.М.
при секретарі –Кауновій Ю.С.
в зв’язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Аперитив" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування рішень про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року закрите акціонерне товариство (далі ЗАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Заводському районі м. Миколаєва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
- №0001272350/0 від 26 травня 2009 року на суму 1 868 грн. за порушення п.12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- №0001282350/0 від 26 травня 2009 року на суму 570 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що перевірка була проведена з порушенням вимог ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та без належного дослідження всіх обставин та фактів, тому акт перевірки не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевірка проводилась правомірно та обставини, встановлені нею, незаперечно підтверджують факти вчинення позивачем порушень чинного законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправним та скасоване рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 0001272350/0від 26 травня 2009 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ЗАТ "Аперитив" зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09 серпня 1995 року.
Товариство здійснює роздрібну торгівлю продовольчими товарами та алкогольними напоями у кафе-закусочній "5 хвилин" за адресою м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 11.
14 травня 2009 року працівниками ДПА у Миколаївській області, відповідно до плану на травень 2009 року, здійснено перевірку кафе позивача на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За наслідками перевірки було складено акт №0508/14/00/23/23407916 від 14 травня 2009 року, згідно якого податковими інспекторами зафіксовані наступні правопорушення: 1) неоприбуткування готівкових коштів на суму 114 грн. 2) неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку на суму 934 грн.
На підставі вказаного акта 26 травня 2009 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийняті рішення №№0001272350/0 та 0001282350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ЗАТ "Аперитив" на загальну суму 2 438 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка позивача проводилась правомірно та висновки за її результатами про порушення підприємством норм законодавства з регулювання обігу готівки є правильними і, тому, у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0001282350/0 від 26 травня 2009 року на суму 570 грн. належить відмовити. Також, суд першої інстанції виходив з того, що жодним нормативно-правовим актом не визначений порядок обліку товарів за місцем їх реалізації, у зв’язку з чим, посилання податкового органу на порушення позивачем цього порядку є безпідставним. Крім того, суд вважав, що у цьому питанні перевірка носила поверховий та стрімкий характер. За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення №0001272350/0 від 26 травня 2009 року на суму 1 868 грн., прийняте за порушення позивачем п.12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", підлягає скасуванню.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування рішення №0001272350/0 від 26 травня 2009 року на суму 1 868 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.2 ст. 3, п.п.1, 3, 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст. 3).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.п.1, 3, 5 ст. 9).
Згідно ст. 2 цього Закону - він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Накладні та товарно-транспортні накладні є документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій (підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей), відповідно до вищенаведених норм Закону, вони є первинними документами, які є підставою для бухгалтерського обліку і, тому, їх відсутність є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Наведена правова позиція підтверджується листом ДПА України від 03 березня 2009 року №4364/7/23-7017/159.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки повноти оприбуткування реалізації залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) позивача було виявлено, що кількість пива "hike" та горілки "Prime" не відповідає кількості, визначеній у відповідних накладних, а на вино "Мікадо" накладних не має взагалі; вартість всіх необлікованих товарів складає 934 грн. У зв’язку з цим, до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, що відповідає нормам ст.ст. 20, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Так, згідно ст.ст. 20, 21 Закону - до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 20).
До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст.21).
Отже, рішення №0001272350/0 від 26 травня 2009 року на суму 1 868 грн., прийняте за порушення позивачем п.12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є правомірним, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ЗАТ "Аперитив" і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ЗАТ "Аперитив" у задоволенні позовних вимог до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити закритому акціонерному товариству "Аперитив" у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування рішень про застосування штрафних санкцій:
- №0001272350/0 від 26 травня 2009 року на суму 1 868 грн.;
- №0001282350/0 від 26 травня 2009 року на суму 570 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий:
Суддя:
Суддя: