ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р.Справа № 2-а-1485/10/2170

Категорія:8.2.4Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  –Алєксєєва В.О.

суддів             –Бітова А.І.,

                       –Милосердного М.М.

при секретарі –Кауновій Ю.С.

в зв’язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватної фірми "Аспект" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватної фірми "Аспект" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року приватна фірма (далі ПФ) "Аспект" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №0003142307 від 02 лютого 2010 року на суму 1 700 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки належного позивачу кафе "Експрес" відповідач дійшов висновків про порушення підприємством вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", яке полягало у зберіганні алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру.

На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки алкогольні напої знаходились у місці торгівлі, яке не є місцем їх зберігання і, тому, не повинно бути внесено до Єдиного державного реєстру.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПФ "Аспект" ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПФ "Аспект", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15 січня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні була проведена перевірка кафе "Експрес", що належить ПФ "Аспект".

Під час перевірки виявлено зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру; результати цієї перевірки відображені у акті №30/21/22/23/24117273/66 від 15 січня 2010 року, який був підписаний представником відповідача без зауважень.

На підставі акта перевірки винесено рішення ДПІ у м. Херсоні №0003142307 від                 02 лютого 2010 року про застосування до підприємства фінансових санкцій на суму 1 700 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення прийнято на підставі Закону, в межах повноважень відповідача та з урахуванням всіх обставин, які мали значення для його прийняття і, тому, воно є правомірним, відповідно, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України –в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечував проти адміністративного позову, відповідно до вищенаведеної норми Закони, він повинен був довести правомірність оскарженого рішення, зокрема, довести, що знаходження алкогольних напоїв в місці роздрібної торгівлі позивача є порушенням Закону.

В обґрунтування своїх висновків відповідач посилався на ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", редакція якої від 21 січня 2010 року дійсно передбачала, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно ст. 17 цього Закону - за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Разом з тим, Законом не визначено, що місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (в якому зберігається певна кількість цих товарів) вважається також їхнім місцем зберігання і має бути внесено до Єдиного реєстру. Також, жодною нормою законодавства не передбачена відповідальність суб’єктів господарювання за те, що в місці торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами знаходяться (зберігається) певна кількість цих виробів.

Цей висновок підтверджується тим, що 20 травня 2010 року ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" була конкретизована шляхом доповнення до неї абзацом наступного змісту: "Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі".

Наведене вказує на неправомірність рішення №0003142307 від 02 лютого 2010 року про застосування до апелянта фінансових санкцій на суму 1 700 грн. за виявлення факту знаходження в місці роздрібної торгівлі алкогольних напоїв певної кількості.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ПФ "Аспект" і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПФ "Аспект" до ДПІ у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207;          ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватної фірми "Аспект" задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватної фірми "Аспект" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні про застосування фінансових санкцій №0003142307 від 02 лютого 2010 року на суму 1 700 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Головуючий:

Суддя:

Суддя: