Справа № 1-92/2007р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року                                                                             м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільським міськрайонний судом Вінницької області в складі головуючого - судді Соколова В.О.,

при секретарі - Сілантьєвій Л.А.,

з участю прокурора - Ясінського Ю.А.,

адвоката - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта 9 класів, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2006 року на досудовому слідстві та 15.06.2006 року в судовому засіданні, ОСОБА_2., будучи допитаний в якості свідка по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 296 КК України, умисно дав завідомо неправдиві покази, які мали важливе значення для встановлення істини у справі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе за ст. 384 ч. 1 КК України визнав повністю і суду пояснив, що в березні-травні 2006 року, розслідувалась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 296 КК України, по якій він проходив свідком. З приводу відомих підсудному обставин, він був допитаний в якості свідка 17.03.2006 року. Перед допитом слідчий встановив його анкетні дані, повідомив, що він викликаний по вищевказаній справі в якості свідка і попередив про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу завідомо неправдивих показань. В ході допиту ОСОБА_2. показав, що 16.08.2005 року, під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., він знаходився біля автомобіля і нічого не бачив. Це були неправдиві покази і він дав їх умисно. Пізніше, вже в судовому засіданні 15.06.2006 року, під час розгляду кримінальної справи Могилів-Подільським міськрайонним судом, попередньо повідомлений суддею про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показів та за дачу неправдивих показань, ОСОБА_2. знову дав неправдиві покази, змінив попередні, і повідомив, що 16 серпня 2005 року разом з ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. пішли до будинку ОСОБА_7, де останній наніс удар ОСОБА_3  в обличчя, після чого між хлопцями зав'язалась бійка, тоді

підсудний відійшов в сторону, сів на паркан і більше нічого не бачив. При повторному розгляді вищевказаної кримінальної справи в суді 03.11.2006 року, попередньо повідомлений суддею про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показів та за дачу неправдивих показань, ОСОБА_2., знову змінив покази і повідомив, що він спостерігав за бійкою, а коли ОСОБА_3. від удару ОСОБА_7. впав, то підсудний підійшов до хлопців і відштовхнув ОСОБА_7., та допоміг піднятися ОСОБА_3.. Саме ці покази є правдивими. В скоєному розкаюється. Пояснив, що давав неправдиві покази на досудовому слідстві 17.03.2006 року, під час судового слідства 15.06.2006 року, через те, що боявся бути притягнутим до кримінальної відповідальності, за те що штовхнув ОСОБА_7..

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_2., його вина в інкримінованому діянні також підтверджується: копією протоколу допиту неповнолітнього ОСОБА_2. під час досудового слідства (а. с. 9-11); копією обвинувального висновку по к/с за обвинуваченням ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6., у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 296 КК України (а. с. 12-20); копією протоколу судового засідання від 15.06.2006 року (а. с. 21-23); копією протоколу судового засідання від 02.11. - 09.11.2006 року ( а. с. 24-26); копією вироку Могилів-Подільського міськрайонного суду на засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. ( а. с. 29-35) та іншими матеріалами кримінальної справи.

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства, дії ОСОБА_2., кваліфіковані правильно за ст. 384 ч. 1 КК України - завідомо неправдиве показання свідка під час провадження досудового слідства та в суді.

Обираючи міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного - по місцю проживання характеризується позитивно, обставини справи, не знаходячи обтяжуючих вину обставин, пом'якшуючі вину обставини -вперше притягається до кримінальної відповідальності, вину визнає, розкаюється, вчинив вказаний злочин будучи неповнолітнім, виховується в сім'ї без батька, і вважає, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

Так як, підсудний не працює, не має джерел матеріального прибутку, суд не застосовує виправні роботи - передбачені санкцією ст. 384 ч. 1 КК України, обирає покарання у вигляді обмеження волі.

Прийшовши до висновку обрати покарання без ізоляції від суспільства, суд до обраного покарання застосовує ст. 75 КК України, та звільняє ОСОБА_2. від відбування обраного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ПРИСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним за ст. 384 ч. 1 КК України і обрати покарання у вигляді 1 (одного) року 6 місяців обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування обраного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписку про невиїзді

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15

діб.

Суддя: