Судове рішення #13625242

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


17 лютого 2011 р.Справа № 2-а-3837/10/1470


Категорія:8.3.2Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.


Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  –Алєксєєва В.О.

суддів             –Бітова А.І.,

                       –Ступакової І.Г.

в зв’язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до приватного підприємства "ИВ-МИКО", ОСОБА_2, Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання установчих та реєстраційних документів недійсними,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2008 року Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у Центральному районі     м. Миколаєва звернулась до суду з позовом до приватного підприємства        (далі ПП) "ИВ-МИКО", ОСОБА_2, Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, визнання недійсною реєстрації та скасування державної реєстрації ПП "ИВ-МИКО".

Позивачем було подано клопотання про зміну позовних вимог, а саме: визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП "ИВ-МИКО" та його припинення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що громадянка ОСОБА_2, яка згідно установчих документів є засновником ПП "ИВ-МИКО" ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, а саме підприємство використовувалося іншими особами, які здійснювали господарську діяльність від імені підприємства, при цьому ухиляючись від сплати податків та приховуючи своє справжнє місцезнаходження.

В ході розгляду до участі у справі було залучено у якості відповідача Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Відповідач –Державний реєстратор виконавчого комітету Миколаївської міської ради вказував на те, що реєстрація ПП "ИВ-МИКО" була проведена у межах Закону та підстав для відмови у проведенні реєстрації не було.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

04 лютого 2005 року ПП "ИВ-МИКО" було зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради як юридична особа.

10 вересня 2007 року була здійснена перереєстрація підприємства та зареєстрована нова редакція статуту, згідно якого керівником підприємства є ОСОБА_2

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав довідки Головного управління статистики у Миколаївській області та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також пояснення ОСОБА_2, які були наданні співробітникам податкової міліції.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2, у серпні 2007 року вона загубила паспорт, тому їй не було відомо про реєстрацію ПП "ИВ-МИКО" де вона є керівником, ніякого відношення, щодо фінансово-господарської діяльності цього підприємства вона не мала.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було наведено належних доказів для визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП "ИВ-МИКО" та припинення юридичної особи, відповідно немає жодних підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП "ИВ-МИКО" та припинення його юридичної особи.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ч.5 ст. 8, ст. 27, ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва вказується, що реєстрація компанії була проведена з порушенням законодавства, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення Закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Вичерпний перелік цих порушень визначений в ст. 27 цього Закону, при цьому зазначено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів жодних належних доказів про наявність порушень, які передбачені Законом для скасування державної реєстрації                      ПП "ИВ-МИКО". Так, пояснення ОСОБА_2 щодо її необізнаності про незаконну діяльність підприємства, на які посилається апелянт, не є підставою для скасування державної реєстрації підприємства, оскільки державний реєстратор виконав процедуру державної реєстрації ПП "ИВ-МИКО" у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: за наявністю необхідного пакету документів та у відсутності обставин, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи державний реєстратор не мав підстав для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Частина 5 ст. 8 вказаного Закону передбачає, що підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені, тобто пояснення громадянки ОСОБА_2 спростовуються, так як її підпис на статуті було нотаріально посвідчено.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.


Головуючий:

Суддя:

Суддя:









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація