КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-106/09                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Васильєва Т.М.

Суддя-доповідач:  Сауляк Ю.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" лютого 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                               Сауляка Ю.В.,

суддів                                                   Вівдиченко Т.Р., Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича –Шадевської Жанни Едуардівни на Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2009 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу «Будівництво та експлуатація індивідуальних гаражів «Тополі»до Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2008 року Обслуговуючий кооператив «Будівництво та експлуатація індивідуальних гаражів «Тополі»звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, в якому просили зобов’язати відповідача видати Рішення про передачу позивачу земельної ділянки кадастровий №75:008:012 у власність для будівництва.

Під час розгляду справи, позивачем неодноразово змінював свої позовні вимоги та остаточно виклав їх у заяві про уточнення позовних вимог від 03.07.2009 року, згідно якої просив визнати незаконною бездіяльність Київського міського голови щодо ненадання згоди на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначеної на кадастровому плані за №75:008:012 позивачу та зобов’язати Київського міського голову протягом одного тижня з моменту набрання постановою суду законної сили надати згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначеної на кадастровому плані за №75:008:012 позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів за адресою: м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 1-Б.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржувана Постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу «Будівництво та експлуатація індивідуальних гаражів «Тополі»суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач допустив незаконну бездіяльність, чим порушив права позивача.

З такими висновками Шевченківського районного суду м. Києва повністю погоджується і суд апеляційної інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач на момент звернення до суду є користувачем земельної ділянки, кадастровий №75:008:012, розташованої за адресою: м. Київ, вул. С. Сосніних, 1-Б.

24.04.2007 року у відповідності до Положення «Про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів»за погодженням з начальником відділу землевпорядкування Святошинського району м. Києва позивачем було проведено топографо-геодезичні роботи по встановленню зовнішніх меж та інвентаризації його землекористування.

З метою реалізації свого права на отримання вказаної земельної ділянки у власність, позивач неодноразово звертався до Київської міської ради з відповідними заявами. Проте, не отримавши жодної конкретної відповіді на них був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами є Земельний кодекс України та Рішення Київської міської ради від 15.07.2004 N 457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві»у відповідній редакції.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Перелік конкретних повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин визначено у пунктах «а» - «л»статті 9 Земельного кодексу України.

Зокрема, за пунктами «а», «б»та «в»раді належить право розпорядження землями територіальної громади м. Києва; право передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України; право надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

На підставі пункту «м»статті 9 Земельного кодексу України, Київська міська рада має повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

На реалізацію наданих їй повноважень, Київською міською радою прийнято Рішення від 15.07.2004 N 457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві», яким затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві.

Статтею першою даного Тимчасового порядку закріплено, що цей порядок визначає загальні положення і встановлює особливості та процедуру надання в постійне користування, передачі в оренду та у власність земельних ділянок в м. Києві, оформлення права користування землею та посвідчення права власності на землю на підставі прийнятих Київською міською радою рішень.

Надання дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою врегульовано статтею 6 вказаного Тимчасового порядку.

Відповідно до вказаної норми, за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Головне управління земельних ресурсів готує проект дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою згідно з додатком N 4 до цього рішення (або проект відмови у наданні такого дозволу) та проект відповідного висновку Комісії.

Комісія розглядає проект висновку та клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою разом з доданими до нього документами. Якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Головним управлінням земельних ресурсів, то за результатами розгляду головою та секретарем комісії підписується висновок і передається до приймальні Київради із земельних питань.

Приймальня Київради із земельних питань не пізніше наступного робочого дня після отримання підписаного висновку Комісії передає його разом із клопотанням та проектом дозволу на розроблення документації із землеустрою (або відмову в наданні дозволу) на розгляд Київському міському голові або заступнику міського голови - секретарю Київради.

Як встановлено судом першої інстанції та проти чого не заперечує апелянт в своїй апеляційній скарзі, Головним управління земельних ресурсів виготовлений проект висновку Постійної комісії Київради з питань земельних відносин та проект згоди Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. С.Сосніних, 1-Б, які 04.06.2007 року передані на розгляд Київради та рекомендовано Київському міському голові надати згоду на розроблення такої документації.

Відповідно п. 6 ст. 6 Тимчасового порядку на підставі витягу із протоколу засідання Комісії Головне управління земельних ресурсів подає через приймальню Київради із земельних питань на розгляд Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради проект дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або відмови у наданні дозволу.

Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради на підставі висновку або витягу з протоколу засідання Комісії підписує дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або відмову у наданні такого дозволу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про зобов’язання Київського міського голови надати згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначеної на кадастровому плані за №75:008:012 позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів за адресою: м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 1-Б.

Посилання апелянта на те, що дозвіл на розроблення документації із землеустрою або відмова в наданні такого дозволу є рішенням Київської міської ради, а тому рішення постановлено щодо неналежного відповідача, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з п. 7 статті 6 Тимчасового порядку вбачається, що Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради підписує дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або відмову у наданні такого дозволу.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства посилання апелянта про те, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами не є публічно –правовими, а тому не відносяться до компетенції адміністративних судів, оскільки позивач оскаржує бездіяльність суб’єкта владних повноважень, що полягає у невиконання покладених на нього обов’язків чим перешкоджає позивачу в реалізації його права на отримання земельної ділянки у власність.

В той же час, колегія суддів не може не погодитись з посиланнями представника відповідача на те, що при постановлення оскаржуваного рішення, суд першої інстанції керувався нормами права, які втратили чинність, а саме: Рішення Київської міської ради від 14 березня 2002 року N 313/1747 «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві»втратило чинність у зв’язку з прийняттям Київською міською радою Рішення від 15 липня 2004 року N 457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві».

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування чи зміну оскаржуваної постанови суду першої інстанції, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - відповідній зміні шляхом виключення з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на Рішення Київської міської ради від 14 березня 2002 року N 313/1747 «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві».

Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича –Шадевської Жанни Едуардівни на Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2009 року –залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2009 року –змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на Рішення Київської міської ради від 14 березня 2002 року N 313/1747 «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві».

В іншій частині Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2009 року –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Сауляк          

                              Судді                                                                      Т.Р. Вівдиченко

                                                                                                    Г.Г. Федорова