КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1752/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Волчко А.Я.

Суддя-доповідач:  Кузьменко В. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" лютого 2011 р.                                                                                                 м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                     головуючого –  судді Кузьменко В. В.,

                                     суддів                      Василенка Я. М., Степанюк А.Г.

                                      при секретарі   Волковій Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

26 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни у повному розмірі, та зобов'язання зробити перерахунок недоплаченого щомісячного державного підвищення до пенсії дитині війни, починаючи з січня 2006 року по жовтень 2010 року.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.12.2010 року позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність відповідача та стягнуто на користь позивача щомісячну державну соціальну доплату починаючи з 26.04.2010 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.  

В судове засідання з’явився позивач.

Позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача не з’явився будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно стягнути державну соціальну допомогу як дитині війни починаючи з 26.04.2010 року в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Нарахування позивачу доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року №107-VI були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текс статті викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 вказані зміни визнано неконституційними.

Рішення Конституційного суду є обов’язковими до виконання на всій території України.

В п. 6 Рішення Конституційного суду України 22.05.2008 року за № 10-рп зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, розгляду справи по суті заявлених вимог та в подальшому норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає виплату дітям війни щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була чинною.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, Києво-Святошинський районний суд Київської області не зазначив дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, колегія суддів вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Враховуючи, що позов поданий 26.10.2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачці доплату до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню, починаючи з 26.04.2010 року до 13.12.2010 року, тобто з моменту подачі позову до суду.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок доплати до пенсії.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.121.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату надбавки як дитині війни –задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.12.2010 року –змінити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 26.04.2010 року по 13.12.2010 року з врахуванням раніше здійснених виплат.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                   В. В. Кузьменко

Судді:                                                                      Я. М. Василенко

А.Г. Степанюк

          Повний текст ухвали виготовлено 22.02.2011 року.