КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-5/09                            Головуючий у 1-й інстанції:   Голуб А.В.  

Суддя-доповідач:  Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" лютого 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                               Сауляка Ю.В.,

суддів                                                   Вівдиченко Т.Р., Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2009 року у справі за адміністративним позовом прокурора міста Біла Церква, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про зобов’язання взяти на квартирний облік на позачергове отримання житла, -

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, в якому просив скасувати рішення відповідача від 27.04.2004 року №128, в пункті 3.13 якого було вирішено взяти ОСОБА_2 на квартирний облік при міськвиконкомі на загальну чергу із збереженням часу перебування на черзі на під приємстві АТЗТ ВВТФ «Бівзут», тобто з 26.10.1982 року.

Під час розгляду справи прокурор подав заяву від 16.06.2009 про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними дії відповідача, які стосуються прийняття рішення про взяття ОСОБА_2 на квартирний облік на загальну чергу та зобов’язати Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради привести у відповідність до вимог житлового законодавства п. 3.13. рішення вказаного органу від 27.04.2004 року №128 та взяти ОСОБА_2 на квартирний облік, включивши її до списків позачеговиків із збереженням часу перебування її на квартирному обліку підприємства Акціонерне товариство закритого типу взуттєва виробничо-торгівельна фірма «Бівзут», тобто з 28.09.1982 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, які стосуються прийняття п. 3.13 рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради за №128 від 27.04.2004 року в частині взяття ОСОБА_2 на квартирний облік з 26.10.1982 року та зобов’язано відповідача внести зміни до п. 3.13. рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №128 від 27.04.2004 року в частині взяття ОСОБА_2 на квартирний облік з 26.10.1982 року, змінивши дату на 28.09.1982 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та постановити нову постанову, якою зобов’язати Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради зарахувати її на квартоблік на позачергове отримання житла.

До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не повинен був керуватися положеннями п. 46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, які були затверджені Постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470.

З такими висновками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області погоджується і колегія суддів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 (після укладення шлю бу 29.01.1983 року прізвище з ОСОБА_2 було змінене на ОСОБА_2) з 01.08.1980 року пра цювала на посаді експедитора Білоцерківського виробничого взуттєвого об’єднання (наз ва була змінена на АТЗТ ВВТФ «Бівзут») по направленню Міністерства легкої промисло вості УРСР як молодий спеціаліст. Згідно спільного рішення адміністрації та профкому Білоцерківського виробничого взуттєвого об’єднання №25 від 28.09.1982 року, яке було затверджено рішенням Білоцерківського міськвиконкому №621 від 26.10.1982 року, пози вач була взята на квартирний облік як молодий фахівець.

Рішенням профспілкового комітету взуттєвого об’єднання від 27.01.1994 року №76 ОСОБА_2 було поновлено в пільговій черзі на отримання житла як молодого спе ціаліста з 1982 року.

21.01.2003 року ОСОБА_2 була звільнена з посади товарознавця по забезпе ченню і збуту готової продукції Акціонерного товариства закритого типу взуттєва вироб ничо-торговельна фірма «Бівзут»за скороченням штату п.1 ст. 40 КЗпП України, що під тверджується копією наказу АТЗТ ВВТ фірма «Бівзут»№2-К від 21.01.2003 року.

22.04.2004 року АТЗТ ВВТФ «Бівзут»квартирну справу ОСОБА_2 передано Білоцерківському міськвиконкому, що підтверджується актом прийому передачі від 22.04.2004 року, яка знаходилась в списку позачерговиків на АТЗТ ВВТФ «Бівзут»

Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №128 від 27.04.2004 року, а саме в п. 3.13 рішення вказано, що позивача взято на квартирний облік в міськвиконко мі У вказаному рішення зазначено, що сім’я позивача складається з 3 чоловіки, прописаних по місту з 1980 року, підстава - проживання в гуртожитку. П.13 п.п.6 Правил. Черговість - загальна з 26.10.1982 року, по даті перебування на квартирному обліку на Білоцерківському ВВО у зв’язку зі скорочен ням штату. Наведене підтверджується оригіналом вказаного рішення, який оглядався в суді а також копія вказаного рішення міститься в матеріалах справи.

Правомірність та законність даного рішення і стала предметом розгляду в суд першої інстанції.

Визначальним питанням для вирішення справи є встановлення правомірності та законності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

На момент направлення позивача на роботу на Білоцерківське виробниче взуттєве об’єднання після закінчення технікуму легкої промисловості порядок надання жилої площі врегульовувався положеннями Постанови Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок від 20.12.1974 року №562, якою було затверджено Положення про порядок надання жилої площі в Українській PCP.

В п. 1 Положення про порядок надання жилої площі в Українській PCP вказано, що облік громадян, які потребують житла, здійснюється за місцем постій ного проживання виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або за місцем роботи підприємствами, установами, організаціями, які ведуть житлове будівництво або які отримують жилу площу від виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Робочі і служ бовці, працюючі на підприємствах, в установах, організаціях, які ведуть квартирний облік, беруться на облік за місцем роботи. В п. 13 вказаного Положення зазначено, що списки осіб, які беруться на квартирний облік за місцем роботи, протягом місяця надаються адмі ністрацією і фабзавмісткомом профсоюзу на погодження в виконком місцевої Ради депу татів трудящих, на території якого знаходиться підприємство, установа, організація. А в п.15 Положення вказано, що з числа громадян, які перебувають на черзі для отримання жилої площі, складаються окремі списки осіб, яким жила площа надається в першочер говому порядку (п.26 Положення). Датою взяття на облік по місцю роботи є день прий няття рішення адміністрацією і фабзавмісткому профсоюза.

Так в п. 26 п.п. «к»Положення про порядок надання жилої площі в Українській PCP затвердженого Постановою Ради Міністрів Української PCP і Української Республі канської Ради Професійних спілок від 20.12.1974 року №562 вказано, що правом першо чергового отримання жилої площі користуються молоді спеціалісти, які прибули з посвід ченнями про направлення на роботу після закінчення вищих і спеціальних учбових закла дів і працюючих за місцем призначення. В першочерговому порядку вказаним молодим спеціалістам надається жила площа, вказана в посвідченні (гуртожиток, кімната, кварти ра). Дальше поліпшення житлових умов цих осіб провадиться в загальному порядку.

З 01.09.1980 року набрало чинності Положення про міжреспубліканський, між відомчий та персональний розподіл молодих спеціалістів, які закінчили вищі та середні спеціальні учбові заклади, затверджене Держпланом СРСР, Міністерством вищої та серед ньої спеціальної освіти СРСР і Державним комітетом СРСР з питань праці та соціальних питань, за погодженням з Мінюстом СРСР від 22.07.1980 року, відповідно до якого молоді спеціалісти мали право на позачергове забезпечення їх ізольованим житловим приміщен ням.

На реалізацію наведених положень та відповідно до них спільним рішення адміністрації та профкому Білоцерківського виробничого взуттєвого об’єднання №25 від 28.09.1982 року, яке було затверджено рішенням Білоцерківського міськвиконкому №621 від 26.10.1982 року, пози вач була взята на квартирний облік як молодий фахівець.

З 01.01.1985 року вступили в силу Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджені Постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року №470/, які є чинним на момент розгляду справи судом.

Відповідно до п.30 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення жит лових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, при припиненні трудових відносин з підприємством, установою, організацією громадянина, який перебував на квар тирному обліку за місцем роботи, він переводиться на облік до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання і за громадянином зберігається попередній час перебування на квартирному обліку.

Аналізуючи наведені положення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначеним нормативно-правовим актом чітко встановлено обов’язковість збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку. В той же час, наведеною нормою не встановлено обов’язку відповідача перевести позивача на облік, з включенням до списків поза черговиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи дотримання наведених положень під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене рішення прийнято у відповідності та з дотриманням наведених положень.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що Постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2009 року в частині задоволення позовних вимог позивачем не оскаржена, колегія суддів не вбачає необхідності в аналізі зазначеної частини рішення.

Таким чином, підсумовуючи наведені обставини справи та положення нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2009 року –залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Сауляк          

                              Судді                                                                      Т.Р. Вівдиченко

                                                                                                    Г.Г. Федорова