КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-637/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Беспалова О.О., Федорової Г.Г.,
при секретарі Кочума О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянти аргументує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який з’явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.12.2009 року ОСОБА_3, як представником ОСОБА_2, за довіреністю на особистому прийомі подано до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України скаргу на дії державних виконавців ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві вчинені ними при здійсненні виконавчих дій по виконанню рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.04.2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні права власності. Посилаючись на порушення діями державних виконавців прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 як боржника за виконавчим листом № 2-495, виданого 28.03.2008 року Дарницьким районним судом м. Києва, просив направити на його адресу постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2008 року; поновити строки для добровільного виконання зазначеного судового рішення; до вчинення державним виконавцем вимог закону зупинити виконавче провадження та направити йому копії рішень відповідача, прийнятих по його скарзі.
Скарга ОСОБА_3 до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України була направлена на розгляд до Головного управління юстиції у м. Києві за належністю та для надання відповіді за результатами розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги 30.12.2009 року на виконання доручення Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 24.12.2009 року № В-36331-25 ОСОБА_3 надано відповідь Головним управлінням юстиції у м. Києві та надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2008 року.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову представника позивача суд першої інстанції виходив з того, що скарга ОСОБА_3 до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України була направлена на розгляд до Головного управління юстиції у м. Києві за належністю та для надання відповіді за результатами розгляду скарги.
З такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва не можна не погодитись.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі та з приводу яких виник спір, пов’язані з реалізацією позивачем права на звернення до органів державної влади.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про звернення громадян»законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Положеннями статті 15 Закону України «Про звернення громадян»встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до пункту 5 Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2007 № 549/к, Департамент державної виконавчої служби здійснює свої повноваження як самостійно так і через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, та через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Частиною третьою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Оскільки звернення ОСОБА_2 стосувалось оскарження дій відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно з чинним законодавством в межах повноважень направив вказане звернення до регіонального управління юстиції для розгляду за підвідомчістю.
Що стосується доводів представника ОСОБА_2. щодо не проведення перевірки відповідачем при розгляді скарги, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки відповідно до положень частини першої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», посадові особи, зазначені у статті 81 цього Закону, вправі витребувати виконавче провадження з відповідного органу державної виконавчої служби для його перевірки.
Положеннями частини 83 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що посадові особи, зазначені у статті 81 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Таким чином, посадові особи вищестоящого органу державної виконавчої служби
вправі та можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження, але це не є
обов'язковим при розгляді звернення фізичної особи.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Наведені положення Закону були повністю дотримані відповідачем, що підтверджується наявними у справі доказами.
Аналізуючи зміст заяви позивача від 30.11.2009 року, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява містить виклад обставин та питання, які стосуються оскарження дій відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, а тому Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно з чинним законодавством в межах повноважень направив вказане звернення до регіонального управління юстиції для розгляду за підвідомчістю.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, а також положення статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів приходить до висновку, що Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
Г.Г. Федорова
(Повний текст Ухвали складено 22.02.2011 року.)