КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8482/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Беспалова О.О., Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»- Олійника Олега Станіславовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, в якому, з урахуванням уточнень просили:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.05.2010 №139 (зі змінами, якщо такі є) в частині включення до плану перевірок суб'єктів нагляду, за якими здійснює нагляд Держфінпослуг на II, III та IV квартали 2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»;
- визнати протиправними дії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо складання та підписання листа №4522/42-8 від 09.04.2010р. про проведення планової інспекції Товариства з обмеженою відповідальності «Всеукраїнський адміністратор недержавних пенсійних фондів»в 2010р.;
- зобов'язати Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України відкликати лист №4522/42-8 від 09.04.2010 про проведення планової інспекції Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор недержавних пенсійних фондів»в 2010 році;
- заборонити Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України проводити в період з 30.12.2009 р. по 01.01.2011 р. заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор недержавних пенсійних;
- визнати протиправними дії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з проведення в період з 14.07.2010 р. по 11.08.2010 р. інспекції Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів», складання та підписання актів інспекції TOB «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»від 11.08.2010р. №844/42/2-п та від 11.08.2010р. №844/42/2-п/фм.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованою та незаконною.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, вивчивши додаткові пояснення апелянта, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення та дії відповідача винесені у межах компетенції та повноважень, із дотриманням усіх норм чинного законодавства, а відтак підстав для визнання протиправним та скасування Наказу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.05.2010 №139, в частині включення до Плану перевірок суб'єктів нагляду, за якими здійснює нагляд Держфінпослуг на II, III та IV квартали 2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів», визнання протиправними дії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо складання та підписання листа №4522/42-8 від 09.04.2010р. про проведення планової інспекції Товариства з обмеженою відповідальності «Всеукраїнський адміністратор недержавних пенсійних фондів»в 2010 році та визнання протиправними дій Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з проведення за період з 14.07.2010р. по 11.08.2010р. інспекції Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів», складання та підписання актів інспекції ТОВ «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»від 1 1.08.2010р. №844/42/2-п та від 11.08.2010р. №844/42.2-пфм немає.
З такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва колегія суддів не може не погодитись.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Листом від 09.04.2010р. №4522/42-8 Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України повідомила позивача про проведення планової інспекції ТОВ «Всеукраїнський АПФ», відповідно до плану перевірок суб'єктів нагляду в II, III, ІV кварталах 2010р., затвердженого наказом Голови Держфінпослуг від 02.03.2010р.№71, що планується на червень - липень 2010р.
За результатами проведення інспекції працівниками Держфінпослуг було складено акти інспекції позивача від 11.08.2010 № 844/42/2-п та № 844/42/2-п/фм., копії яких наявні в матеріалах справи.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач подав зазначений вище адміністративний позов.
Аналізуючи правомірність дій та рішень відповідача, що оскаржені позивачем в судовому порядку, колегія суддів зважає на таке.
Згідно п. 28 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ.
Правила проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, що затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 жовтня 2003 р. N 96, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 р. за N 1184/8505 встановлюють єдиний порядок здійснення нагляду за додержанням чинної законодавства у сфері фінансових послуг, який здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (її центральний апарат та територіальні управління), шляхом проведення планових та позапланових; виїзних перевірок (інспекцій) та безвиїзних перевірок, які проводяться самостійно чи разом з іншими органами виконавчої влади або саморегулівннми організаціями.
Відповідно до п.3.6 вищезазначених Правил про проведення планової інспекції директор відповідного департаменту або голова територіального управління Держфінпослуг направляє письмове повідомлення суб'єкту нагляду не пізніше ніж за десять календарних днів до початку проведення інспекції.
Згідно п. 6.2 Правил за результатами інспекції інспекційна група складає акт інспекції у двох примірниках за встановленою Держфінпослуг формою.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 статті 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»особа, що виявила бажання здійснювати діяльність з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана отримати ліцензію на провадження такої діяльності в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Порядок отримання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів визначається ліцензійними умовами, які встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
На виконання зазначених положень Держфінпослуг розроблено Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, затверджені розпорядженням даного органу від 13 листопада 2003 року № 118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 року за № 25/8624 (далі - Ліцензійні умови).
Згідно з положеннями пункту 1.4 Ліцензійних вимог на момент подання заяви про видачу ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів професійний адміністратор або компанія з управління активами повинні бути внесені до Державного реєстру фінансових установ згідно з Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 за №797/8118, та Положенням про внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про адміністраторів недержавних пенсійних фондів, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 22.02.2005 № 3617, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.2005 за № 336/10616.
Таким чином, інформацію про позивача було включено до Державного реєстру фінансових установ, який веде Держфінпослуг (тобто, позивач набув статусу фінансової установи), ще до того як отримав у Держфінпослуг ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Національний банк України і Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своєї компетенції мають право організувати перевірку діяльності пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами, зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора.
На реалізацію наведених положень підпункт 3 пункту 5 Положення № 157 надає Держфінпослуг право на здійснення інспектування фінансових установ.
Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що чинним законодавством України передбачено право Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України здійснювати інспекції щодо державного регулювання діяльності з надання фінансових послуг у тому числі складання плану перевірок, направлення повідомлення щодо проведення інспекції та складання акта за результатами інспекції.
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання представника позивача на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», яким встановлено мораторій до 1 січня 2011 року на здійснення заходів державного нагляду щодо суб'єктів малого підприємництва, оскільки позивач не підпадає під визначення суб’єкта малого підприємництва.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»дія цього Закону не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єктів підприємницької діяльності, які провалять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є пробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам - засновникам та учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів»- Олійника Олега Станіславовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
Г.Г. Федорова