Судове рішення #13622925

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2011 р.                                                           Справа № 05/316-10  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача –Єрьоміна О.Ю. (довіреність б/н від 24.12.10)

відповідача -  не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №72 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.12.10 у справі № 05/316-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИАН-І", м.Харків,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВАД", смт. Безлюдівка Харківського району Харківської області

про стягнення 53 741,2 грн

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.12.10 (суддя Ольшанченко В.І.) відмовлено в позові про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу в розмірі 53741,20 грн. за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №0709 від 01.09.10.

Позивач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення місцевого господарського суду та невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить зазначене рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, яка не сплачена через скрутний фінансовий стан ТОВ «ТРИ ВАД», та зазначив, що фактично вимоги ТОВ "ТРИАН-І" є обґрунтованими та визнаються відповідачем. У відзиві відповідач також зазначив, що ТОВ «ТРИ ВАД»просить розглядати справу без участі представника даного підприємства.

У судовому засіданні 02.02.11 було оголошено перерву до 16.00 години 16.02.11. Після перерви, у зв’язку зі зміною складу колегії суддів (розпорядження голови суду від 09.02.11) розгляд справи розпочато спочатку.

Після перерви позивачем було надано додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Заслухавши представника позивача в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

 

01.09.10 сторони уклали договір поставки №0709 (а.с.6), за яким постачальник (відповідач) в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, зобов’язується поставити і передати у власність покупця (позивача) продукцію (меблі, інструмент), в кількості і асортименті, вказаному в накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1 договору загальна сума договору становить 53741,20 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору постачальник здійснює поставку товару згідно накладної протягом 10 днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Крім того, в ході апеляційного провадження позивачем надано суду копію укладеного між сторонами договору поруки №1 від 01.03.10 (а.с.50), за яким ТОВ "ТРИАН-І" (поручитель) поручився перед ТОВ «ТРИ ВАД»(кредитор) за виконання боржником –ОСОБА_1. –його зобов’язань перед кредитором і зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов’язань за договором позики №1 від 01.03.10.

Платіжним дорученням №424 від 14.09.10 позивач перерахував відповідачу 90000,00 грн. (а.с.15).

Даний факт в ході апеляційного провадження підтверджено відповідачем, який на запит позивача надав бухгалтерську довідку від 10.02.11 (а.с. 53).

Як вбачається з даної довідки, письмових пояснень представника позивача, наданих суду апеляційної інстанції, та інших матеріалів справи,  грошові кошти, отримані згідно з платіжним дорученням №424 від 14.09.10 на загальну суму 90000,00 грн., були зараховані в оплату договорів згідно з листом позивача №25 від 15.09.10 (а.с.8), а саме – в оплату договору поруки 01.03.10 у сумі 36258,80 грн. та в оплату договору №0709 від 01.09.10  за товар в сумі 53741,20 грн.

Причому, як вбачається з наданої позивачем суду апеляційної інстанції копії листа-вимоги №16 від 10.09.10 (а.с.52), суму 36258,80 грн. сплачено позивачем саме у відповідності до зазначеної вимоги відповідача –тобто між сторонами не виникло розбіжностей щодо розміру та порядку сплати зазначеної суми.

Листом №36 від 27.09.10 (а.с.9) позивач просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 53741,20 грн. в зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань по п. 3.3 договору №0709 від 01.09.10.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами в ході апеляційного провадження, вказана сума відповідачем повернута не була.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 53741,20 грн. підтверджується також підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.10, копію якого було надано позивачем до суду першої інстанції (а.с.8).

У відзиві на позовну заяву (а.с.12) ТОВ «ТРИ ВАД»зазначає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, на думку колегії суддів, наявні всі підстави (як фактичні, так і правові) для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні обґрунтовано посилається на статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, якими встановлено обов’язковість виконання договірних зобов’язань.

Колегія суддів також вважає, що до спірних правовідносин має бути застосовано ч. 2 ст. 693 ЦК України, згідно з якою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції, наводячи в оскаржуваному рішенні зазначену норму, вказує на те, що позивач у своїй позовній заяві не посилається саме на ч. 2 ст. 693 ЦК України – що, на думку місцевого господарського суду є підставою для відмови в позові.

Як вбачається з пояснень позивача в ході розгляду справи у суді першої інстанції (а.с.23), ТОВ "ТРИАН-І" дійсно посилається не на ч. 2 ст. 693 ЦК України, а на п. 3 ст. 615 ЦК України, згідно з яким внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Тобто, чинним процесуальним кодексом та вищевказаною постановою  Пленуму Верховного Суду України встановлено обов’язок суду керуватися законом і приймати рішення на підставі тих норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому застосування зазначених норм не ставиться в залежність від того, чи посилаються на них учасники судового процесу.  

Отже, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги ч. 2 ст. 693 ЦК України щодо наявності у покупця права вимагати повернення суми попередньої оплати –адже посилання суду в оскаржуваному рішенні на те, що позивач не посилався на вказану норму, не узгоджуються з вимогами чинного процесуального законодавства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

В оскаржуваному рішенні суду також вказано, що позивач не надав суду доказів відмови відповідача від зобов’язань за договором. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було виконано умови п.3.3 договору №0709 від 01.09.10  щодо обов’язку постачальника здійснити поставку товару згідно з накладною протягом 10 днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок. Вказаний факт також підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ «ТРИ ВАД»не має змоги поставити товар, а тому визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо повернення суми попередньої оплати.

Посилання суду першої інстанції на непідтвердженість факту отримання відповідачем листів №25 від 15.09.10 та  №36 від 27.09.10 колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем в ході судового розгляду справи підтверджено отримання вказаних листів.

Щодо невідповідності сум, вказаних в платіжному дорученні №424 від 14.09.10  та в п. 2.1 договору, на яку посилається місцевий господарський суд –колегія суддів зазначає, що із вказаної обставини сторонами надано вичерпні пояснення та докази на їх підтвердження (зокрема, у долученій до матеріалів справи судом апеляційної інстанції бухгалтерській довідці відповідача). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, не існувало жодних перешкод для з’ясування даної обставини в суді першої інстанції, оскільки сторонами виконувалися вимоги суду щодо надання відповідних доказів. Проте суд першої інстанції прийняв рішення при неповному з’ясуванні вищезазначених обставин справи.

Крім того, місцевий господарський суд визнав безпідставними посилання позивача на існування у відповідача боргу перед ним, незважаючи на наявність в матеріалах справи підписаного обома сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.10.  Даному доказу суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки та не зазначив, з яких підстав його не прийнято до уваги.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд послався на статтю 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку визнання відповідачем позову суперечить законодавству, проте не вказав, в чому полягає ця суперечність, які саме законодавчі норми (або права та охоронювані законом інтереси яких осіб) порушено. В ході апеляційного провадження даних порушень також не було встановлено. Тобто, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом допущено неправильне застосування статті 78 Господарського процесуального кодексу України та необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що твердження, викладені в апеляційній скарзі позивача та у відзиві на апеляційну скарги відповідача, відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства і спростовують висновки місцевого господарського суду, що є підставою для скасування оскарженого судового рішення.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню; оскаржуване рішення має бути повністю скасовано як таке, що прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, та має бути прийнято нове рішення –про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.12.10 у справі №05/316-10 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ ВАД»(62490, Харківська область, Харківський район, с.Безлюдівка, вул.Зміївська, буд.98, кв. 4, р/р 29095052315417 в ХФ «Приватбанк»МФО 351533, ОКПО 31908954, код ЄДРПОУ 31908954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИАН-І" (61003, м.Харків, вул.Університетська, буд.37/39, кв.58, р/р 26004052304508 в ХФ «Приватбанк»МФО 351533, ОКПО 35858106, код ЄДРПОУ 35858106) суму боргу в розмірі 53741,2 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ ВАД»(62490, Харківська область, Харківський район, с.Безлюдівка, вул.Зміївська, буд.98, кв. 4, р/р 29095052315417 в ХФ «Приватбанк»МФО 351533, ОКПО 31908954, код ЄДРПОУ 31908954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИАН-І" (61003, м.Харків, вул.Університетська, буд.37/39, кв.58, р/р 26004052304508 в ХФ «Приватбанк»МФО 351533, ОКПО 35858106, код ЄДРПОУ 35858106) витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в сумі 537,41 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 269,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.


Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                             

Суддя                                                                                             

Повний текст постанови підписано 21.02.11.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація