АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-866/07 рік Головуючий у 1-й інстанції
-Ярошенко А.Г. Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Ломейка В.О.,
Суддів : Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С. При секретарі: Степановій И.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення часток у праві сумісної власності та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру та стягнення грошової компенсації вартості 1/4 її частки, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення часток у праві сумісної власності та виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
У позові зазначали, що їм та відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на
житло від 14.02.1994 року НОМЕР_1 належить квартира АДРЕСА_1. Зазначена квартира складається з трьох ізольованих кімнат загальною площею
64,56 кв.м., жилою площею 63,70 кв.м.
2
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили
суд встановити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, визначивши за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1/4 частки за кожним. Виділити квартиру ОСОБА_1, визнати за
ним право власності на цю квартиру. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошову компенсацію за 1/4 частку спірної квартири у
розмірі - 48750 грн. кожному.
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру та стягнення грошової компенсації вартості 1/4 її частки. Просив суд встановити частки у справі спільній сумісній власності на спірну квартиру за ним та відповідачами по 1/4 частки за кожним. Виділити цю квартиру ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, визнавши за ними право власності за зазначену квартиру. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь грошову компенсацію вартості 1/4 частки цієї квартири в сумі 16250 грн. з кожної.
В судовому засіданні, 27.12.2006 року представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявив клопотання про залишення їх позову без розгляду.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "27" грудня 2006 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено частки у праві спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1/4 за кожним.
Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вартість грошової компенсації 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 52020 грн.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_1, не погоджуючись із сумою грошової компенсації, просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1994 року НОМЕР_1, виданого виконкомом Комунарської районної ради народних депутатів м. Запоріжжя належить позивачу та відповідачам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
За змістом ст. 364 ч.2 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або неможливим, співвласник який бажає виділу має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
3
Відповідно до роз' яснень, викладених в п/п а п.12 постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності" №20 від 22.12.1995 року вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №482 від 10 жовтня 2006 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 на жовтень 2006 року складає 208080,85грн. або 40204 доларів США. При цьому вартість 1/4 частки спірної квартири складає 52020грн.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив правовідносини сторін-та прийшов до правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1, встановивши частки у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру за позивачем і відповідачами по 1/4 за кожним, визнав право власності на цю квартиру за ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та стягнув з них на користь позивача вартість 1\4 частки цієї квартири в сумі 52020 грн.
Посилання апелянта на те, що висновок про вартість квартири, не відповідає дійсній вартості квартири, оскільки ця оцінка проведена без її огляду - безпідставні. Із матеріалів експертизи вбачається, що оцінка вартості спірної квартири проводилася шляхом порівняльних продаж аналогічних квартир по вул. Автозаводській в м. Запоріжжя. В результаті наявної у спеціаліста інформації про вартість приміщень, аналогічних по місцезнаходженню на ринку нерухомості, порівняльного аналізу об'єктів порівнюваних з оцінюваним, експерт прийшов до висновку, що середньозважена вартість їм кв. оцінюваної квартири в даному районі міста складає від 750 до 588,24 доларів США, що в середньому складає 638,23 долара США. Загальна плаща оцінюваної квартири складає 64,56 м кв., тому вартість квартири складає (64,56х 638,23 х 5,05)-208080,85грн.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що вона приймала всі можливі міри для проведення огляду квартири експертами, проте огляд квартири не міг вплинути на вартість квартири, оскільки всі її технічні дані були відомі експертам, а будь які переобладнання та ремонт в квартирі не проводився.
За таких обставин рішення суду відповідає матеріалам справи та закону, доводи апелянта не спростовують рішення. Підстав для його скасування колегія судців не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.