Судове рішення #13621202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" лютого 2011 р.                                                 Справа №  5016/220/2011(1/26)


м. Миколаїв


За позовом: Дочірнє підприємство телевізійних систем “Квант” відкритого акціонерного товариства “Атомсервіс”

               /55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр.-т Леніна, буд. 38/

До  відповідача: Фізична  особа –підприємець ОСОБА_1

            /АДРЕСА_1/

про:  стягнення заборгованості в сумі 5698,45 грн.  


Суддя Васильєва Л.І.

Представники:


Від позивача:Міхалін П.М., дов. №  95 від 08.06.2010р.

Від відповідача:не з»явився


Суть спору: позивач звернувся до господарського суду  із позовною заявою, в якій просить  стягнути з відповідача  заборгованість в сумі 5 698,45 грн., яка складається  з вартості відеокамери в комплектності з урахуванням нормального зносу в сумі 2048,77 грн.,  неустойки в сумі 3649,68 грн.

Відповідач  правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, представник у судове засідання не з’явився.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача - суд

встановив

18.09.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди відеокамери  № 61/09, згідно якого орендодавець зобов’язався  передати орендареві, а орендар зобов’язався прийняти в строкове платне користування відеокамеру та сплатити орендодавцеві орендну плату згідно  п.п. 5.1 та 5.2 цього договору

На виконання умов договору позивач передав відповідачу  відеокамеру GY-DV301E  № 07930261 в комплектності: акумулятор – 2 шт., зарядний пристрій –1 шт., сумка – 1 шт., що підтверджується  актом приймання –передачі обладнання в оренду від 18.09.2009р.

Рішенням Господарського суду від 17.08.2010р.  № 6/63/10 договір  оренди від 18.09.2009р. № 61/09 було розірвано.

Пунктом  5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, якщо  судовим  рішенням  договір  змінено  або  розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним  рішенням,  якщо  іншого   строку   набрання   чинності   не встановлено за рішенням суду.

Згідно ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов’язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом  1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення  договору найму, наймач зобов’язаний негайно повернути  наймодавцеві  річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 договору, після закінчення строку оренди, припинення або дострокового  розірвання договору орендар зобов’язаний протягом  1 календарного дня повернути відеокамеру орендодавцю за актом приймання-передачі. Відеокамера повинна бути передана орендодавцю у справному стані з урахуванням нормального фізичного  зносу, пов’язаного зі спливом часу та цільовим використанням відеокамери.

Згідно п. 10.3 договору, у випадку не повернення відеокамери орендар зобов’язався відшкодувати її вартість з урахуванням зношення та відшкодувати заподіяні збитки.

Відповідачем,  в порушення умов договору,  відеокамера  не повернута, вартість відеокамери не відшкодована.

Відповідно до підпункту 4 п. 10.3 договору, орендар у випадку порушення строку повернення орендованого майна зобов’язаний сплатити орендодавцю неустойку в розмірі подвійної плати  за користування відеокамерою за час прострочення.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  вартості відеокамери в комплектності з урахуванням нормального зносу в сумі 2048,77 грн. та   неустойки в розмірі подвійної плати  за користування відеокамерою за час прострочення за період з 06.09.2010р. по 20.01.2011р. в сумі 3649,68 грн.

Разом з тим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з такого.

Відповідно до  ч. 3   ст.  551   Цивільного кодексу   України,  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,  якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які  мають  істотне  значення.  

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,  не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно  п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за необхідне  зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та стягнути з відповідача неустойку  в сумі   2048,77 грн.

Зважаючи на те, що позивач правомірно  нарахував суму неустойки, спір виник з вини відповідача, суд вважає за необхідне покласти  судові витрати на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 83,  84, 85  Господарського процесуального кодексу України, 233 Господарського кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :


Позовні вимоги  задовольнити частково.

          Стягнути з фізичної  особи –підприємця ОСОБА_1               /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1/  на користь  Дочірнього підприємства телевізійних систем “Квант” відкритого акціонерного товариства “Атомсервіс” /55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр.-т Леніна, буд. 38, код ЄДРПОУ 23631097/  вартість відеокамери в комплектності з урахуванням нормального зносу в сумі 2048,77 грн. та   неустойку в сумі 2048,77 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.          

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

         


   Суддя                                                        Л.I.Васильєва

підписано 23.02.11р.

                           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація