ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ОКРЕМА УХВАЛА

18.02.2011                                                   Справа №  11/77

Суддя     Якимчук Л.М.   

розгдянувши справу №11/77 за позовом Приватного підприємства "Фішт", м. Ужгород до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Сільце Іршавського району

 про стягнення  226267,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення  з відповідача на користь позивача 211710,83 грн., з яких 129588,99 грн. основний борг за продукцію, поставлену згідно договору від 03.12.2007 №021/07 Фшк та накладної від 03.12.2007 №021Ф/07, 69851,72 грн. інфляційні та 12270,12 грн. 3% річних (з урахування уточнення позовних вимог від 09.02.2011).

        Рішенням суду від 14.02.2011 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму 209188,81 грн., з яких 129588,99 грн. основний борг, 67851,72 грн. інфляційні, 11748,10 грн. 3% річних.

      Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні стверджував, що він оплатив позивачу отриману продукцію на суму 99938,35 грн., надавши суду платіжне доручення від 10.01.2008 № 07.

   Однак, суд не прийняв як належний доказ оплати відповідачем частини вартості товару на суму 99938,35 грн. вказане платіжне доручення, оскільки банківська виписка обслуговуючого банку позивача “Фінанси і кредит”, надана ним суду,  містить суттєві розбіжності у порівнянні з вказаним платіжним дорученням, що не допускається законом. Зокрема,  зазначене платіжне доручення містить номер 07, у той час коли у банківській виписці –7, номер рахунку платника у Іршавському відділенні “Приватбанку”, зазначений у платіжному дорученні   26004585339001 належить не ФОП ОСОБА_1, а іншому клієнтові банку - товариству з обмеженою відповідальністю “Заль”,  (підтверджується двома банківськими виписками позивача від 28.12.2007, які свідчать про перерахування ТОВ “Заль” на поточний рахунок приватного підприємства “Фішт” відповідно 132686,56 грн. та 73000,0 грн.).

Крім того,  у платіжному дорученні від 10.01.2008 №07 вказана сума ПДВ у розмірі 16636,39 грн., а у банківській виписці - 13333,33 грн. Не збігається у наведених двох документах  текст стосовно призначення платежу: у платіжному дорученні міститься запис “Оплата за матеріали згідно накладної №021Ф/07 від 03.12.2011”, а у банківській виписці-“Попередня оплата за матеріали зг. рахунку №018 від 12.11.2007”.

Залучений ухвалами суду для надання пояснень з цього приводу ПАТ КБ “Приватбанк” у судове засідання, яке відбулось 14.02.2011, забезпечив свого уповноваженого представнника , який надав суду платіжне доручення №7 від 10 січня 2008 року в якому зазначено призначення платежу: "попередня оплата за матеріали зг. рах. 018ф від 12.11.2007 у сумі 66666,67грн, ПДВ- 20% 13333,33 грн.", а також виписку банку по рахунку підприємця ОСОБА_1  записи в якій відповідають  платіжному дорученню, поданому представником банку.

Представник банку повідомив, що для з"ясування отримання відповідачем платіжного доручення, яке  відрізняється від поданого ним, необхідно провести службове розслідування.

Надані представником  банку документи відповідають за своїм змістом виписці  банку позивача.

Оскільки на виклик суду  ПАТ КБ "Приватбанк" тривалий час не направляв свого представника, то суд ухвалою від 08.02.2011 залучив до участі у справі в порядку статті 30 ГПК України управління Національного банку України у Закарпатській області. У письмовому поясненні, наданому суду, зазначено, що банки відповідно до п.2.4  Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,  затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за номером 377/8976, перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам Інструкції. Банк отримувача зобовязаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, не виявлено розбіжнрстей. У разі їх невідповідності банк має параво затримати суму переказу на строк до чотирьох днів  для встановлення належного отримувача коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов"язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. Розходження у записах, здійснених у платіжному дорученні платника та банківській виписці банку одержувача, можливе виключно із за помилки допущеної працівником банку платника при наборі електронного документа, що передається засобами звязку до банку отримувача і виключно щодо призначення платежу, суми ПДВ і номеру платіжного доручення.

      На запитання чи можливе перерахування коштів банком за платіжним дорученням у якому вказаний один платник, а рахунок з якого необхідно  перерахувати кошти іншої  особи,  отримано відповідь, що банк зобов"язаний повернути платнику без виконання таке платіжне доручення.

    З огляду на викладене суд вважає за необхідне проінформувати про встановленні факти керівництво ПАТ КБ "Приватбанк".

         Керуючисль ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу  України, суд

УХВАЛИВ:

1. Надіслати дану окрему ухвалу ПАТ КБ "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50) для проведення службової перевірки та вжиття відповідних заходів.

2. Про наслідки розгляду окремої ухвали проінформувати суд  у місячний строк.

Суддя                                                                                           Л.М.Якимчук