ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2011Справа №5002-33/5910-2010

за позовом Сакського міжрайонного прокурора (96500, м.Саки, вул. Леніна, 34) в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 77/4)

до Сакської районної ради (96500, м.Саки, вул.Леніна, 15)

приватного підприємства «А.Т.А.С.» (96500, м.Саки, вул. Трудова, 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про визнання недійсним рішення та договору

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Прокурор: Меренцов Сергій Ігоревич, посвідчення № 07247.  

Позивача: Мікаїлова Лейла Чингизкизи, представник, довіреність від 05.01.2011 р. № 01-10/06,  Республіканський комітет АР Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству.

Відповідачі: не з’явився, Сакська районна рада;

не з’явився, «А.Т.А.С.».

Третя особа: ОСОБА_2, представник, довіреність від 20.05.2010 р., ОСОБА_1.

Суть спору: Сакський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів, Сакської районної ради, приватного підприємства «А.Т.А.С.», та просить суд визнати недійсним рішення Сакської районної ради №241 від 28 грудня 2007 року «Про надання в оренду ПП «А.Т.А.С.» водного об’єкту місцевого значення – ставка № 10 а «р» площею 1,5 га для риборозведення, а також в оздоровчих цілях», визнати недійсним договір № 64 від 27 квітня 2010 року, укладений між Сакською районною радою та приватним підприємством  «А.Т.А.С.».

Ухвалою господарського суду АР Крим провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішення Сакської районної ради № 241 від 28 грудня 2007 року «Про надання в оренду приватному підприємству «А.Т.А.С.» водного об’єкту місцевого значення – ставка № 10 а «р» площею 1,5 га для риборозведення, а також в оздоровчих цілях» припинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те що постановою Сакського місьрайонного суду АР Крим від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-5832/2010р  рішення 13 сесії 05 скликання Сакської  районної ради АР Крим № 241 від 28 грудня 2007 року «Про передачу в оренду приватному підприємству «А.Т.А.С.»  водного об’єкту місцевого значення – ставка № 10 а «р» площею 1,5 га для риборозведення, а також в оздоровчих цілях»  визнано недійсним та скасовано (а.с. 81-82).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що рішенням Сакськрї районної ради від 28 грудня 2007 року приватному підприємству  «А.Т.А.С.» за договором передано в оренду водний об’єкт місцевого значення, тоді як земельна ділянка, на якій знаходиться цей об’єкт, належить на праві власності іншій особі, ОСОБА_1., що, на думку прокурора, суперечить положенням частини 2 статті 79 Водного кодексу України та повинне породжувати наслідки, передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.  

Відповідачі до судового засідання не з’явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду від них не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні прокурору та представникам сторін  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням прокурора та представників  сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та  представників сторін, суд –

                                                      встановив:

Розпорядженням Сакської райдержадміністрації  № 1087-р  від 22 листопада 2002 року земельна ділянка, площею 2.0 га, у тому числі 1.20 га пашні, 0.80 га ставка, розташована на відстані 0.3 км південно-східніше селища Чеботарка, передана в приватну власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Ореховської сільської ради  (а.с. 38).

Одночасно, розпорядженням Сакської райдержадміністрації № 1088-р від 22 листопада 2002 року затверджений проект відведення земельної ділянки, загальною площею 2.0 га на території Оріховської сільської ради, земельна ділянка, площею 2.0 га, у тому числі 1. 37 га  пашні, 0.63 га ставка, розташована  східніше селища Чеботарка на п відстані 500 метрів південно-східніше автодороги Сімферополь-Євпаторія, передана в приватну власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства  (а.с. 39).

23 березня 2003 року Коваленко Валентином Сергійовичем отриманий Державний акт  на право власності на спірну земельну ділянку серії КМ 068290 (а.с. 43).

30 грудня 2009 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 2488 Коваленко Валентин Сергійович через свого представника продав, а ОСОБА_1 купив незабудовану земельну ділянку, площею 2,0 га, розташовану на території Ореховської сільської ради Сакського  району східніше села Чоботарка (а.с. 12).  

Пунктом 1.3 договору № 2488 від 30 грудня 2009 року визначено, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № КМ 068290, виданого Сакською райдержадміністрацією АР Крим 28 березня 2003 року згідно з  розпорядженням Сакської райдержадміністрації  № 1088-р від 22 листопада 2002 року.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2488 від 30 грудня 2009 року нотаріально посвідчений, про що в  Державному реєстрі правочинів вчинений запис № 3787975 (а.с. 13).

Також, за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 2422 від 30 грудня 2009 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1. купив незабудовану земельну ділянку, площею 2,0 га, розташовану на території Ореховської сільської ради Сакського району східніше села Чоботарка (а.с. 15).  

Пунктом 1.3 договору № 2422 від 30 грудня 2009 року визначено, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № КМ 068292, виданого Сакською райдержадміністрацією АР Крим 28 березня 2003 року згідно з  розпорядженням Сакської райдержадміністрації  № 1087-р  від 22 листопада 2002 року.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2422 від 30 грудня 2009 року нотаріально посвідчений, про що в  Державному реєстрі правочинів вчинений запис № 3788032 (а.с. 16).

Одночасно, рішенням 13 сесії 05 скликання Сакської районної ради № 241 від 28 грудня 2007 року приватному підприємству «А.Т.А.С.» передано в оренду водний об’єкт місцевого значення – ставок № 10 а «р» (площа дзеркала 1,5 га), розташований південніше від с. Чеботарка на території  Оріховської селищної ради Сакської районної ради для риборозведення, а також в оздоровчих  цілях строком на 49 років» (а.с.27).

27 квітня 2010 року між Сакською районною радою (орендодавець) та приватним підприємством «А.Т.А.С.» (орендар) укладений договір № 64 оренди поверхневого водного об’єкту місцевого значення, відповідно до умов якого, орендодавець на підставі рішення 13 сесії Сакської районної ради 05 скликання від 28 грудня 2007 року № 241 «Про передачу в оренду приватному підприємству «А.Т.А.С.»  водного об’єкту місцевого значення – ставка № 10 а «р» площею 1,5 га для риборозведення, а також в оздоровчих цілях» передав, а орендар прийняв водний об’єкт – ставок № 10 а «р», площею  дзеркала 1.21 га, орієнтованою площею ПЗП  3.3 га та об’ємом 15.1 тис. м. куб (при проектному рівні), відповідно до водогосподарського паспорту  ставка № 10 а «р» (а.с. 10-11).  

Прокурор вважає, що уклавши 27 квітня 2010 року договір оренди спірної земельної ділянки, відповідачі порушили права  ОСОБА_1.  на цю ділянку, оскільки фактично розпорядилися чужим майном, затвердивши проект землеустрою з відведення та передачі її в оренду без вирішення питання про визнання за ОСОБА_1. права на земельну ділянку чи попереднього відшкодування її вартості, у зв’язку з чим звернувся до господарського суду АР Крим із даним позовом.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора  та учасників судового процесу, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.  

На органи прокуратури статтею 121 Конституції України покладено функцію здійснення представництва інтересів держави в судах у випадках, передбачених законом. Право на звернення прокурора або його заступника в господарський суд на користь держави передбачено пунктом 6 статті 20, статтями 35, 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор або його заступник самостійно визначають і обґрунтовують в позовній заяві, в чому виражається порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Підставою для представництва в суді інтересів  держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних, інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 13 Водного кодексу України державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради та їх виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології та використання надр, їх органи на місцях та інші державні органи відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 16 Водного кодексу встановлено, що до відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема, державне управління в галузі водного господарства, ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру.

Відповідно до Положення про Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства, затвердженого Постановою Ради Міністрів  АР Крим від 31 березня 2010 року № 128  є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підзвітний Державному комітету України з водного господарства, є уповноваженим представником Ради міністрів Автономної Республіки Крим по виконанню окремих повноважень Держводгоспу на здійснення функцій по управлінню державними водогосподарськими організаціями відповідно до Угоди, укладеної між Радою міністрів Автономної Республіки Крим і Держводгоспом.

Як вже було зазначено, на підставі розпоряджень Сакської райдержадміністрації  № 1087-р  від 22 листопада 2002 року та № 1088-р спірна земельна ділянка  передана в приватну власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Ореховської сільської ради  (а.с. 38, 39).  

В подальшому, рішенням 13 сесії 05 скликання Сакської районної ради № 241 від 28 грудня 2007 року приватному підприємству «А.Т.А.С.» передано в оренду водний об’єкт місцевого значення – ставок № 10 а «р» (площа дзеркала 1,5 га), розташований південніше від с. Чеботарка на території  Оріховської селищної ради Сакської районної ради для риборозведення, а також в оздоровчих  цілях строком на 49 років» (а.с.27) та 27 квітня 2010 року між Сакською районною радою (орендодавець) та приватним підприємством «А.Т.А.С.» (орендар) укладений договір № 64 оренди зазначеного водного об’єкту (а.с. 10-11).  

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 30 грудня 2009 року ОСОБА_3  продав зазначені вище земельні ділянки  ОСОБА_1, про що свідчать договори купівлі-продажу земельних ділянок № 2488 та № 2422 (а.с. 12,14).

Так, за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 2488 від 30 грудня 2009 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1. купив незабудовану земельну ділянку, площею 2,0 га, розташовану на території Ореховської сільської ради Сакського району східніше села Чоботарка (а.с. 12).

Пунктом 1.3 договору № 2488 від 30 грудня 2009 року визначено, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № КМ 068290, виданого Сакською райдержадміністрацією АР Крим 28 березня 2003 року згідно з  розпорядженням Сакської райдержадміністрації  № 1088-р  від 22 листопада 2002 року.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2488 від 30 грудня 2009 року нотаріально посвідчений, про що в  Державному реєстрі правочинів вчинений запис № 3787975 (а.с. 13).

За договором купівлі-продажу земельної ділянки № 2422 від 30 грудня 2009 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1. купив незабудовану земельну ділянку, площею 2,0 га, розташовану на території Ореховської сільської ради Сакської району східніше села Чоботарка (а.с. 15).

Пунктом 1.3 договору № 2422 від 30 грудня 2009 року визначено, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку № КМ 068292, виданого Сакською райдержадміністрацією АР Крим 28 березня 2003 року згідно з  розпорядженням Сакської райдержадміністрації  № 1087-р  від 22 листопада 2002 року.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2422 від 30 грудня 2009 року нотаріально посвідчений, про що в  Державному реєстрі правочинів вчинений запис № 3788032 (а.с. 16).

Згідно з довідкою-витягом з акту інвентаризації водного об’єкту ставку 10 а «р», його місцезнаходження  встановлено  південніше селища Чоботарка (а.с. 22).

Також, з матеріалів справи вбачається, що листом від 17 березня 2010 року № 9  ОСОБА_1. звертався до голови Сакського  районної ради з клопотанням надати в оренду водний об’єкт місцевого значення 10 а «р», розташований південніше 0,3 кв. від с. Чоботарка, при цьому він повідомив, що земельна ділянка знаходиться у нього в приватній власності  на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок (а.с. 44).

Листом від 15 квітня 2010 року № К-25/34/2  голова Сакської міської ради повідомив ОСОБА_1., що водний об’єкт місцевого значення – ставок 10 а «р», розташований 0,3 км  південніше с. Чоботарка Сакського району переданий в оренду приватному підприємству «А.Т.А.С.» на підставі рішення 13 сесії Сакської районної ради 5 скликання від 28 грудня 2007 року № 241 (а.с. 46).

Тобто, спірний ставок, розташований на  земельній ділянці, яка була придбана ОСОБА_1. на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу,  відповідно до листа Сакської міської ради був переданий в оренду приватному підприємству «А.Т.А.С.» шляхом укладення договору оренди поверхового водного об’єкту місцевого значення (а.с. 10-11).    

Пунктом 1.1 зазначеного  договору оренди встановлено, що об’єкт оренди передається орендарю на підставі рішення 13 сесії 05 скликання Сакської  районної ради АР Крим № 241 від 28 грудня 2007 року  «Про передачу  в оренду приватному підприємству  «А.Т.А.С.» водного об’єкту місцевого значення – ставка № 10 а «р» площею 1,5 га для риборозведення, а також в оздоровчих цілях».

Одночасно, як свідчать матеріали справи, постановою Сакського міськрайонного суду  від 16 грудня 2010 року у справі № 2а-5832/2010р частково задоволений  позов ОСОБА_1., рішення 13 сесії 05 скликання Сакської  районної ради АР Крим № 241 від 28 грудня 2007 року  «Про передачу  в оренду приватному підприємству «А.Т.А.С.» водного об’єкту місцевого значення – ставка № 10 а «р» площею 1,5 га для риборозведення, а також в оздоровчих цілях» визнано незаконним та скасоване (а.с. 64).

Таким чином, рішення сесії Сакської міської ради, на підставі якого приватне підприємство отримало спірний об’єкт в оренду скасоване. Доказів скасування даного судового акту сторонами  на вимогу суду  надано не було.

Відповідно до частини 2 статті 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Відповідно до Порядку надання в користування поверхневих водних об’єктів місцевого значення на умовах оренди, затвердженого постановою Верховної ради АР Крим № 175-5/06 від 22 вересня 2009 року, водні об’єкти місцевого значення надаються в оренду з земельними ділянками та гідротехнічними спорудами, які забезпечують регулювання стоку, створення запасів води та вирішують інші задачі. Міська, районна рада в місячний строк, після прийняття Порядку забезпечує укладення договорів оренди водних об’єктів місцевого значення з тими орендарями  земельних ділянок, які вже уклалаи відповідні договором оренди землі під цими  водними об’єктами.

Таким чином, уклавши 27 квітня  2010 року договір оренди земельної ділянки із приватним підприємством «А.Т.А.С.», Сакська  районна рада порушила право ОСОБА_1. на вказану земельну ділянку, оскільки фактично розпорядилась чужим майном, затвердивши проект землеустрою з відведення та передачі в оренду земельної ділянки  приватному підприємству «А.Т.А.С.», без вирішення питання про визнання за ОСОБА_1.  права на земельну ділянку чи попереднього відшкодування вартості зазначеної земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зміст договору оренди земельної ділянки, укладеного між Сакською районною радою та приватним підприємством «А.Т.А.С.»,  суперечить нормам чинного законодавства.  

Відповідно до частини 1 статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

В силу положень пункту 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до  частин 1, 2 статті  228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, суд вважає за необхідне завернути увагу,  на те, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду у відповідності до вимог статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України з урахуванням необхідності, у певних випадках, дотримання порядку її вилучення.

З огляду на це, потрібно встановлювати наявність повноважень у відповідної ради у вирішенні питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й підставність укладення спірного договору.

Разом з тим, як зазначено у пункті  3.4.9 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02 лютого 2010  року № 04-06/15, відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного  кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а тому за умови, якщо судами буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить іншій особі на  праві власності, суди мають правові підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Обставини у цій справі свідчать про наявність на час укладання спірного договору оренди належним чином придбаного та оформленого права власності на земельну ділянку, яку передано в оренду приватному підприємству  «А.Т.А.С.», громадянину ОСОБА_1. на підставі нотаріально засвідчених договорів купівлі-продажу від 30 грудня  2009 року.  

Тим самим, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 24 лютого 2011 року

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Визнати недійсним договір поверхового водного об’єкта місцевого значення № 64 від 27 квітня 2010 року, укладений між Сакською районною радою та приватним підприємством  «А.Т.А.С.».

3.          Стягнути з Сакської районної ради (96500, м.Саки, вул.Леніна, 15)  в дохід Державного бюджету України (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 42.50 грн. державного мита.

4.          Стягнути з приватного підприємства «А.Т.А.С.» (96500, м. Саки, вул. Трудова, 2) в дохід Державного бюджету України (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 42.50 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Сакської районної ради (96500, м.Саки, вул.Леніна, 15)  в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/рахунок 31214264700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050003, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн.

6.          Стягнути з приватного підприємства «А.Т.А.С.» (96500, м. Саки, вул. Трудова, 2)  в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/рахунок 31214264700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050003, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118.00 грн.

7.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.