ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 212
РІШЕННЯ
Іменем України
17.02.2011Справа №5002-10/6121-2010
За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Фурнітура», м. Сімферополь (вул. Крилова, 21, м. Сімферополь, АР Крим, 95011)
До відповідача – Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя (вул. Горького, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – 1. Верховна Рада України, м. Київ (вул. Грушевського, 5, м. Київ, Україна, 01008)
2. Контрольно-ревізійне управління в АР Крим, м. Сімферополь (бул. Леніна, 5/7, м. Сімферополь, АР Крим, 95006)
3. Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», м. Сімферополь (вул. Некрасова, 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)
4. Сімферопольське орендне підприємство «Україна», м. Сімферополь (вул. Залеська, 41, м. Сімферополь)
Про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності
Суддя С.Я. Тітков
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Шевчук В.В. – спеціаліст 1 категорії відділу правового забезпечення виконавчих органів ради юридичного управління Сімферопольської міської ради, довіреність від 28.01.2011 р. № 24/01-55/196, паспорт серії ЕТ 268469 виданий Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму 05.01.2011 р.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні позивача – Літвинова В.В. – головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 25.11.2010 р. (дійсна до 01.01.2012 р.)
Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача – 1) не з’явився
2) Клімаков В.М. – начальник відділу правової роботи КРУ в АР Крим, довіреність від 18.05.2010 р. № 13-37/1/19 (довіреність дійсна до 18.05.2011 р.), службове посвідчення № 1061 від 24.04.2008 р.
3) Шипко В.В. юрисконсульт, довіреність № 11007/1 від 26.10.2010 р. (дійсна до 26.10.2013 р.)
4) не з’явився
Суть справи:
Розглядається позов Відкритого акціонерного товариства «Фурнітура», м. Сімферополь, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2003 р. № 86 «Про оформлення права державної власності на нежитлову будову загальною площею 666,7 кв. м. по вул. Караїмській № 23 «а»; свідоцтва про право власності на нежитлові будови загальною площею 666,7 кв. м., що розташовані в м. Сімферополі по вул. Караїмській, 23 «а», яке видане виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 28.01.2003 р. та про покладення судових витрат на відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з’явився. Від адвоката ОСОБА_7, яка приймала участь у попередньому судовому засіданні 03.02.2011 р. у якості представника позивача, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю у другому судовому засіданні.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суд не зобов’язував адвоката ОСОБА_7 брати участь у судовому засіданні по даній справі і тому її неявка не перешкоджає розгляду спору по суті. Будь-яких поважних причин, які перешкоджають позивачу забезпечити явку свого представника у судове засідання, позивач суду не надав.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує і просить у позові відмовити за наступними підставами, а саме: у матеріалах справи відсутні докази того, що права власності на об’єкт по вул. Караїмської, 23-а в м. Сімферополі взагалі було зареєстровано за ВАТ «Фурнітура» у встановленому законом порядку; немає доказів наявності повноважень при прийнятті виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя рішення № 52/6 від 14.04.1992 р. «Про оформлення права власності на будинок»; власником зазначених вище нежитлових приміщень загальною площею 666,7 кв. м. є держава в особі Верховної Ради України (знаходяться в оперативному управлінні КРУ в АР Крим, що підтверджено Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.10.2006 р. СМ БРТІ); рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 24.01.2003 р. за № 86 «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю загальною площею 666,7 кв. м. по вул. Караїмської, 23-а» прийнято відповідно до положень Конституції Україні та Законів України у межах повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: Сімферопольське орендне підприємство «Україна», м. Сімферополь та Верховна Рада України, м. Київ, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, вимоги ухвали господарського суду АР Крим від 13.01.2011 р. не виконали.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», м. Сімферополь, просить у позові відмовити на підставі того, що право власності на нежитлові будови загальною площею 666,7 кв. м. по вул. Караїмської, 23 «а» в м. Сімферополі зареєстровано за державою в особі Верховної Ради України та знаходяться в оперативному веденні КРУ в АР Крим на підставі свідоцтва про право власності, виданого за рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 24.01.2003 р. за № 86, копія якого додається також.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Контрольно-ревізійне управління в АР Крим заперечує проти позовних вимог позивача та просить у позові відмовити з тих підстав, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на об’єкт, який визнано його власністю; це майно у даному випадку не є спірним майном, так як його власником є держава, а не ВАТ «Фурнітура», м. Сімферополь; питання щодо визнання права власності не є предметом розгляду даного позову. Крім того, посилання позивача на п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України стосовно не поширення строків позовної давності на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право, неправомірно і просить застосувати строк позовної давності.
Представники відповідача та 3-х осіб, які беруть участь у справі, підтримали доводи, викладені у відзивах на позов.
Заслухавши представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали судової справи та матеріали інвентаризаційно-реєстраційної справи об’єктів нерухомості за адресою: м. Сімферополь, вул. Караїмська (колишня вул. Пархоменко), 23 «а» суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сімферопольського міського виконавчого комітету від 24.01.2005 р. № 86 «Про оформлення права державної власності на нежилу будову загальною площею 666,7 кв. м. по вул. Караїмської, № 23 «а» оформлено право державної власності в особі Верховної Ради України на адміністративну будівлю (літера «А») загальною площею 565,0 кв. м. і підсобну будівлю (літера «Б») загальною площею 54,1 кв. м. під № 23-а по вул. Караїмській в м. Сімферополі. Будівля знаходиться в оперативному управлінні КРУ в АР Крим.
На підставі вказаного рішення Сімферопольського міського виконкому № 28 від 2003 року видано Свідоцтво про право власності.
Позивач просить визнати вище перелічене рішення і Свідоцтво незаконними і недійсними посилаючись на те, що відповідачем грубо порушений порядок оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема підпункт 2.1 пункту 2 і ч. 1 п. 6.1 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», а також права власності позивача на спірний об’єкт.
В обґрунтування своїх доводів позивач посилається, зокрема, на підпункт 2.1 пункту 2 і ч. 1 п. 6.1 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», а також на право власності позивача на спірний об’єкт, а також на рішення виконавчого комітету Центральної районної ради від 14.04.1992 року № 52/6 «Про оформлення права власності на будинок», згідно якого право власності на будинок № 23 «а» по вул. Караїмської в цілому оформлено на ім’я Сімферопольського виробничо-торгового підприємства «Фурнітура», правонаступником якого є позивач.
Позивач затверджує, що спірний об’єкт знаходиться на його балансі з 1955 року, хоча відповідні документи не сбереглись.
Позов не підлягає задоволенню за наступними підставами.
1. ВАТ «Фурнітура» є неналежним позивачем по справі.
На звернення до господарського суду мають право особи у випадку порушення або оспорювання їх прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач право власності на нежилу будову під № 23-а по вул. Каркаїмської у м. Сімферополі ніколи не мав і не має.
Правовстановлюючі документи на спірну будову у нього відсутні.
У разі відсутності у позивача права власності на об’єкт нерухомості воно не може бути порушено і, отже, не підлягає захисту у відповідності із законом.
Оскільки рішенням Сімферопольського виконавчого комітету від 24.01.2003 р. № 86 право позивача на спірний об’єкт по викладеним вище обставинам не порушено і не могло бути порушено, то і право оспорювати законність данного рішення, рівно як і акт про право власності на будівлю № 23 «а» по вул. Караїмської у м. Сімферополі позивач не має.
2. При пред’явленні позову має місце помилка у визначенні об’єкта спору.
Утвердження позивача у тому, що будівля № 23 «а» по вул. Караїмської у м. Сімферополі, право власності на яке оформлено на ім’я Сімферопольського виробничо-торгівельного підприємства «Фурнітура» рішенням виконавчого комітету Сімферопольської районної ради м. Сімферополя від 14.04.1992 р. № 52/6, і будівля № 23 «а» по вул. Караїмської в м. Сімферополь, право власності на яке оформлено на ім’я держави в особі Верховної Ради України рішенням Сімферопольського міського виконавчого комітету від 24.01.2003 р. № 86, є одним тим же об’єктом помилково.
Згідно довідки директора Сімферопольської фабрики пластмасової фурнітури Овдієнко А. і головного бухгалтера Абросімова Н. від 04.05.1973 р. в результаті реорганізації галантерєйної фабрики 2-а п’ятирічка був створений завод «Пластмас», з якого по розпорядженню Ради Міністрів Української РСР № 338-Р від 29.03.1966 р. виділена Сімферопльська фабрика пластмасової фурнітури.
На балансі фабрики знаходиться трьохповерховий житловий будинок по вул. Пархоменко (нині вул. Караїмська), 23 «а» і виробничі будівлі по вул. Крилова, 21.
У відповідності з довідкою № 358 від 27.05.1992 р., підписаною директором орендного виробничо-торгівельного підприємства Овдієнко А.П. і головним бухгалтером Л.М., житловий будинок по вул. Караїмської, 23 «а» знаходився на балансі фабрики з 1958 р. і його балансова вартість складала 70 тис. рублів (а. с. 20).
Згідно представленного позивачем висновку БТІ і рішення виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів м. Сімферополя від 14.04.1992 р. № 52/6 за Сімферопльським виробничо-торгівельним підприємством оформлено право власності на житловий будинок по вул. Караїмська 23 «а» м. Сімферополя.
Разом з тим по вул. Караїмської 23 «а» крім трьохповерхового жилого будинку знаходяться і інші об’єкти нерухомого майна, які знаходились і знаходяться у веденні інших юридичних осіб.
Так, за цією ж адресою знаходився дитячий комбинат (дитячий садок) № 22 Сімферопольської фабрики культбиттоварів. В наступному у складі орендуємого майна він був передан орендуємому підприємству «Україна».
Постановою Ради Міністрів АР Крим № 2 від 06.01.1994 р. будинок дитячого саду № 22 по вул. Караїмської 23 «а» перепрофільований у адміністративний і переданий у розпорядження Ради Міністрів АР Крим з подальшим прийняттям на баланс КРУ по Республиці Крим.
У відповідності з наказом Фонду державного майна Республіки Крим № 4 від 19.01.1994 р. директором ОП «Україна» (Руденко В.З.) передано на баланс КРУ по Республиці Крим будинок дитячого саду № 22 по вул. Караїмської 23 «а», що і підтверджується актом прийому-передачі від 31.01.1994 р.
За висновком БТІ № 142/5 від 14.01.2003 р. під нежилою будовою загальною площею 666,7 кв. м. по вул. Караїмській, 23 «а» малася на увазі будівля дитячого саду з підвалом і пральною, які складаються з будівлі літер «А» загальною площею 618,5 кв. м. і будівлі літер «Б» площею 48,2 кв. м.
Саме у відношенні цього об’єкту і прийнято рішення Сімферопольського міського виконавчого комітету від 24.01.2003 р. № 86, законність якого оспорює позивач, помилково вважаючі, що жилий будинок по вул. Караїмської 23 «А», у відношенні якого прийнято рішення виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя № 52/6 від 14.04.1992 г., і будівля дитячого саду № 22 по вул. Караїмської, 23 «А» одна і та ж будівля.
Оскільки будівлі різні, то претензія позивача на житловий будинок по вул. Караїмськой, 23 «а», не дає йому право оспорювати рішення Сімферопольського міського виконавчого комітету, прийнятого у відношенні будинку колишнього дитячого саду № 22 по вул. Караїмськой, 23 «а».
Позивачем обраний неналежний спосіб свого порушенного права.
3. В тому випадку, якщо майно вибуло з володіння власника не по його волі, належним спосібом захисту порушенного права є позов про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Такий спосіб захисту права власності как визнання недійсними акту ненормативного характеру, регулюючим правові відносини, учасником яких позивач не є, слід визнати неналежним способом захисту.
І в цьому випадку позов задовленню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини рішення за згодою представників позивача та третіх осіб, які беруть участь у справі, оголошені 17.02.2011 р.
У відповідності з вимогами ст. 84 ГПК України і підписано 21.02.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я.