ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2a-1670/794/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Дрижирук М.І.,
за участю:
прокурора - Савченка В.А.,
відповідача - Данілкіна О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Решетилівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
25 січня 2011 року Прокурор Решетилівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12 жовтня 2010 року працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції складено акт проведення перевірки додержання відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” , що стало підставою для винесення 08 листопада 2010 року постанови про застосування фінансової санкції в сумі 1700 грн 00 коп., яка на момент подання позовної заяви відповідачем не сплачена.
Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті.
Згідно ч. 11 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок) встановлено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Згідно з пунктом 14 Порядку, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ, документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Судом встановлено, що 2 жовтня 2010 року позивачем відповідно до щотижневого плану роботи відділу контролю на 11.10.-17.10.2010 р., а також на підставі завдання на перевірку № 015187 від 11 жовтня 2010 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 2107ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про його реєстрацію НОМЕР_3 є ОСОБА_2, а використовує згідно доручення на право розпорядження ОСОБА_1, який зареєстрований фізичною особою - підприємцем 11.05.2007 року (вид діяльності - 60.22.0 діяльність таксі).
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 197898 від 12 жовтня 2010 року.
В акті перевірки зафіксовано факт надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення ліцензійної картки на транспортний засіб, що є порушенням положення статті 39 Закону №2344-ІІІ.
Із зазначеним актом відповідача ознайомлено, від підпису зазначеного акту ОСОБА_1 відмовився.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Вказані вимоги випливають із положень ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 року, № 1775-III, якими передбачено, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».
З огляду на те, що відповідачем надавалися послуги з перевезення пасажирів на таксі без наявності ліцензійної картки, ним допущено порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пунктів 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
21 жовтня 2010 року за вих. №17-02-08/3845 позивач направив відповідачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке отримано останнім 26.10.2010 року.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. було винесено постанову № 119007 від 08.11.2010 року, якою до відповідача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 грн.
Вищезазначену постанову направлено поштою рекомендованим листом.
Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Зважаючи на те, що постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржена, при цьому фінансові санкції до Державного бюджету не сплачено, позов про їх стягнення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені ч. 2 ст. 61 КАС України, ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач проти позову не заперечує, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 39, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Прокурора Решетилівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області на р/р 31115106700422 УДК в Решетилівському районі, код ЄДРПОУ 34698280, банк одержувач ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, згідно бюджетної класифікації 21081100, символ 106, заборгованість по фінансовим санкціям в сумі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол