Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
02.02.2011 р. Справа № 2а-502/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І, при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,
за участю представника
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва:
Бойка О.В. (довіреність від 04.01.11 р. № 3/9/10-007);
Державного Південного виробничо-технічного підприємства:
Копилко В.І. (довіреність від 01.01.11 р.);
Казначеєв О.П. (довіреність від 01.01.11 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за поданнямДержавної податкової інспекції у Ленінському районі
м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,м.Миколаїв,54028
доДержавного Південного виробничо-технічного підприємства, вул. Кірова, 240-А,м.Миколаїв,54028
простягнення коштів за податковим боргом у сумі 98446,40 грн.,
В С Т А Н О В И В:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) до Державного Південного виробничо-технічного підприємства (далі - Підприємство) про стягнення коштів, в тому числі готівкових коштів за податковим боргом в рахунок податкового боргу до повного його погашення в сумі 98446,40 грн.
В обґрунтування цієї вимоги ДПІ посилалась на те, що у Підприємства існує податковий борг з податку на додану вартість у сумі 95227 грн. та із земельного податку в сумі 3239, 40 грн., який станом на 31 січня 2011 року відповідачем не сплачений.
У судовому засіданні представник позивача подання підтримав та просив суд його задовольнити.
Представники відповідача подання визнали, проти його задоволення не заперечували. Одночасно представниками відповідача заявлено клопотання про розстрочення виконання постанови.
У судовому засіданні 2 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цього подання і вирішення по суті заявленої вимоги, суд дійшов висновку, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ з 19 жовтня 1993 року за № 00201011.
Відповідно до пунктів 49.1., 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 286.2 статті 286 ПК, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункту 57.1 статті 57 ПК).
20 січня 2011 року Підприємством на виконання цих вимог ПК було подано до ДПІ податкову декларацію № 9006368613 з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено суму податку за грудень 2010 року, яка підлягає сплаті в сумі 95227 грн.
9 березня 2010 року Підприємством було подано до ДПІ податкову декларацію № 49088 із земельного податку, в якій самостійно визначено суму податку за грудень 2010 року в сумі 3239,40 грн.
Проте, в установлений строк відповідач цих сум не сплатив.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 183-3 КАС, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;
Суд з урахуванням зазначених норм законодавства і встановлених обставини справи вважає, що подання ДПІ про стягнення коштів, в тому числі готівкових коштів з Підприємства в рахунок погашення його податкового боргу до повного його погашення, підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Подання задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного Південного виробничо-технічного підприємства (54028, м. Миколаїв, вул. Кірова, 240 А, ЄДРПОУ 14310796, р/р 26007001010501 філія АТ "Укрексімбанк", МФО 326739) кошти, в тому числі готівкові кошти за податковим боргом в рахунок податкового боргу до повного його погашення в сумі 98446 (дев'яносто вісім тисяч чотириста сорок шість) 40 коп.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 3 лютого 2011 року.