ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 року Справа № 2а/0370/133/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,
за участю представника позивача Івчика М.О.
представників відповідача Чорного С.О., Зань Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в адміністративну справу за позовом Луцького підприємства електротранспорту до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Луцьке підприємство електротранспорту звернулося з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування першої податкової вимоги від 09 грудня 2010 року № 1/1856.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією 09.12.2010 року винесено першу податкову вимогу № 1/1856, якою визначено до сплати пеню в розмірі 123 623 грн. 61 коп., нараховану за несвоєчасну сплату підприємством узгодженого податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб.
З винесеною відповідачем першою податковою вимогою № 1/1856 позивач не погоджується, оскільки за 2010 рік Луцьким підприємством електротранспорту не отримано з Державного бюджету України 2 169 700 грн. на покриття витрат по пільговому перевезенню окремих категорій громадян міським комунальним транспортом, у зв’язку з чим заборгованість підприємства по заробітній платі станом на 01.12.2010 року становила 3 319 500 грн. Таким чином, заборгованість перед бюджетом виникла не внаслідок умисної несплати такої заборгованості, а за відсутності коштів на погашення заборгованості по податку з доходів.
Крім того, позивач вважає, що податкова вимога винесена на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в той час як з 01.01.2011 року зазначений Закон втратив чинність, у зв’язку з чим податкова вимога від 09.12.2010 року № 1/1856 не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення, в яких акцентував увагу суду на тому, що перша податкова вимога від 09.12.2010 року № 1/1856 є законною, оскільки винесена внаслідок пені, нарахованої за несвоєчасну сплату Луцьким підприємством електротранспорту податку з доходів фізичних осіб, крім того, перша податкова вимога винесена на підставі чинного на дату її винесення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку з чим підстав для задоволення позову відповідач не вбачає.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, судом встановлене наступне.
Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Луцького підприємства електротранспорту з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.
В результаті проведеної перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією встановлено, що Луцьким підприємством електротранспорту станом на 31.03.2010 року несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб 1 904 375 грн. 51 коп., внаслідок чого Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією нараховано пеню в розмірі 123 624 грн. 61 коп.
Наявність несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб підтверджується також і розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб Луцького підприємства електротранспорту за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.
Крім того, наявність несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб не заперечується і позивачем.
Відповідно до п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чинного на момент винесення податкової вимоги, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п. 6.2.2 ст. 6 цього Закону податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність винесеної відповідачем першої податкової вимоги від 09.12.2010 року № 1/1856, оскільки таке рішення суб’єкта владних повноважень вчинено з дотриманням вимог п. 6.2.1 та п. 6.2.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Разом з тим, суд приходить до висновку, що відсутність у позивача коштів на погашення податкових зобов’язань та податкового боргу не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки в силу ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Зазначений обов’язок також кореспондувався і в спеціальних законах про оподаткування, чинних на час винесення першої податкової вимоги.
Таким чином, сплата податкових зобов’язань є виключно обов’язком платників податків, за неналежне виконання якого чинним законодавством України встановлюється відповідальність, в тому числі і визначення розміру пені за несвоєчасну сплату податку до бюджету.
Також суд не погоджується і з твердженням позивача про неправомірність застосування відповідачем до спірних правовідносин норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність з 01.01.2011 року, в той час як оскаржувана податкова вимога винесена 09.12.2010 року, а за таких підстав відповідачем правомірно застосовано до спірних правовідносин чинний на той час спеціальний закон з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, яким був Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного суд вважає, що Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією правомірно винесено першу податкову вимогу від 09.12.2010 року № 1/1856, у зв’язку з чим позов Луцького підприємства електротранспорту не підлягає до задоволення.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Луцького підприємства електротранспорту до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкової вимоги від 09 грудня 2010 року № 1/1856 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 25 лютого 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. Ю. Сорока