копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 р. Справа № 2а-5006/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи, -
ВСТАНОВИВ:
Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа - субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 має податковий борг із податку на додану вартість в сумі 4967,06 грн., який утворився внаслідок застосування до нього штрафних санкцій відповідно до вимог пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 01.10.2001 р. та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську як платник податку на додану вартість.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно пп. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 – ВР від 03.04.1997 року, податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.
Відповідно до абз. „а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон України № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, в порушення вимог п.п (а) п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. яким встановлено, що податкові декларації подаються за базовий звітній період, який дорівнює місяцю протягом 20 календарних днів наступних за останнім днем звітного (податкового) періоду, своєчасно не подавав податкові декларації з податку на додану вартість.
Відповідно до податкових повідомлень-рішень від 04.11.2008р., 26.05.2008р, 28.05.2007р., 19.11.2008р., до відповідача застосовуються штрафні санкції згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону. Зазначені вище податкові повідомлення-рішення отримані особисто підприємцем. В судовому порядку вказані повідомлення-рішення суб'єктом підприємницької діяльності не оскаржувались.
ДПІ у м.Дніпродзержинську на підставі ст.6 Закону № 2181 було сформовано першу податкову вимогу № 1 926 від 19.1 1.2008р. на суму 13 164.74 гри., яка була відправлена листом з повідомленням про вручення 21.11.2008р. Друга податкова вимога від 13.01.09р № 2/11 на суму 5890,82грн. була відправлена листом з повідомленням про вручення
ДПІ у м. Дніпродзержинську проводились заходи по досудовому стягненню до бюджету назначеної заборгованості. Так, платнику 21.09.2009 року було направлено лист - повідомлення про сплату заборгованості по податку на додану вартість, проте, підприємцем заборгованість не сплачено.
Отже, загальна сума податкового боргу складає 4967, 06 грн.
У строк, встановлений пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181 (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення), відповідач не сплатив суму штрафних санкцій, визначених рішенням податкового органу, та не оскаржив ці рішення у встановленому порядку.
Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, суми штрафних санкцій, застосовані до ОСОБА_1 згідно зазначених податкових повідомлень – рішень, є узгодженими, і набуло статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути за рахунок активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (рр31110029700013,код платежу 14010111, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, банк одержувача УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24232324) заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 4967 (чотири тисячі дев"ятсот шістдесят сім) грн. 06 коп.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно.
Постанова не набрала законної сили на 18.10.10
СуддяР.А. Барановський
Р.А. Барановський