КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4681/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у м.Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Інвест»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування рішень про застосування штрафних санкцій,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Інвест»остаточно вточнивши позовні вимоги звернувся до суду з позовом про скасування рішень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва (далі ДПІ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005422303, №0005432303 від 23.11.2009р
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2010 року позовні вимоги задоволені. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009 року №0005422303 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009р. №0005432303 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням представники Державної податкової адміністрації у м.Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постанови нову, якою відмовити у задоволені позову. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівникам Державної податкової інспекції у м. Києві було проведено перевірку господарської одиниці - кафе за адресою: м. Київ, вул. Хмельницького, 29/2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега Інвест», щодо перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено Акт від 23.11.2009 р. № 773/26/51/23/32375753.
В п.п. 2.2.14 Акту зазначено, що при перевірці книги обліку розрахункових операцій №2651005353 (далі книга ОРО) встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 12182,50 грн., які отримані підприємством 21.01.2009 р. в сумі: 3303 грн.; 22.01.2009 р. в сумі 3278 грн.; 23.01.2009 р. в сумі 2528.50 грн.; 24.01.2009 р. в сумі 1857 грн.; 25.01.2009 р. в сумі 1216 грн., та в день одержання не здійснено обліку зазначених коштів в книзі обліку розрахункових операцій, в супереч п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (даті Положення № 637) підприємство здійснило облік зазначених коштів 26.01.2009 року, що підтверджується розпискою керуючої кафе-бару Кульчицької I.A. від 17.11.09р., та відповідними аркушами книг ОРО №2651005353/1, №2651005353/2.
Згідно з рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києві про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.11.2009 року №0005422303 за не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60912,50 грн. (12182,50 х 5)
Крім того, в акті зазначено, що на місці проведення розрахункових операцій підприємство не забезпечило зберігання використаної книги обліку розрахункових операцій №2651005353/1. Станом на 17.11.2009р. вказана книга обліку розрахункових операцій знаходилася за юридичною адресою підприємства : м. Київ, пр.-т. Григоренка, 3-Б. Також, актом встановлено незабезпечення суб'єктом господарювання наявності цінників на товар або меню, прейскуранта, тарифу у кількості 287 одиниць.
Згідно з рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 23.11.2009р. №0005432303 за порушення п. 3, п. 8 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до TOB «Омега Інвест»застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5219 грн. (287 х 17,00 грн.)+(20 х 340 грн.). на підставі п. 3 ст. 17, ст. 23 цього ж Закону.
Не погоджуючись з прийнятими ДПІ у Дарницькому районі м. Києва рішеннями про застосуванням штрафних (фінансових) санкцій №0005422303, №0005432303 від 23.11.2009р., TOB «Омега Інвест», оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві. За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, рішення - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформлення касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
При цьому, абз. 3 п.п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Оприбуткуванням готівки –проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну силу її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (п.п. 1.2. глави 1 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).
Крім того, абз. 4 п.п 7.5 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових оперцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.
У разі проведеним готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки (здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідальність за вказане порушення встановлена абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95, а саме: у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення).
Відповідно до вимог п. 2.6 вказаного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 3 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.
Пунктом 1.2 цього Положення встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не зобов'язує у певний конкретний спосіб зберігати у Книзі ОРО фіскальні звітні чеки, а просто вимагає їх зберігання в Книзі, але про це зазначає лише вказаний пп. 7.5 розділу 7 Порядку.
З матеріалів справи вбачається, що готівкові розрахунки проводяться господарською одиницею позивача із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Як вбачається із матеріалів справи, і відповідачі не заперечували, що чеки зберігались прикріпленими до сторінок Книги ОРО, однак вказали на наявність на їх думку порушення п. 9 ст. З зазначеного Закону, а не положень Порядку чи іншого нормативного акту. Закон, на порушенні якого наполягають Відповідачі, не передбачає «підклеювання»чеків, а п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та держаними цільовими фондами»передбачає, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ст.17 зазначеного Закону відповідальність за порушення вимог цього Закону настає за відсутність чеків у Книзі ОРО.
Крім того, Позивачем не було здійснено дій які можна кваліфікувати як порушення вимог п.п 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Відповідно до п.п 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що відсутність запису до книги ОРО не є фактом неоприбуткування грошових коштів, що надійшли до каси, тобто відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкою». Водночас констатація даного факту може відбуватися лише через встановлення факту відсутності проходження коштів через касу підприємства . Суд та суб'єкт перевірки не констатують, що грошові кошти у сумі, що відповідають фіскальній пам'яті РРО не були внесені до каси.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»книгою обліку розрахункових операцій є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Тобто запис до Книги ОРО є лише звітом щодо фактичного надходження грошових коштів до каси. Проте сам факт відсутності звіту не заперечує факт фактичного надходження грошових коштів до каси.
Таким чином, правомірними є посилання суду першої інстанції на те, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту непроведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, та обставина, що підприємство користувалося книгою ОРО з 21 січня 2009 року, а зареєструвало дану книгу в податковому органі 26 січня 2009 року не є доказом того, що записи в книзі ОРО не здійснювалися.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що п.3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкою»який зазначений відповідачем у рішенні про застосування штрафних(фінансовий санкцій) від 23.11.2009 року №0005422303 передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення витрачання готівки з виручки, а не за неоприбуткування у касах готівкових сум, на що посилається відповідач у акті перевірки.
З огляду на вищезазначене застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»є безпідставним.
Щодо скасування рішення відповідача в частині штрафних санкцій в сумі 340 грн. стосовно порушення позивачем вимог п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування»слід зазначити слідуюче.
Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає (пп. 7.5 Порядку):
- наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо .
Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, що затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій, ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.
Пунктом 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування»встановлено відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених Законом, розрахункової книжки чи книги ОРО, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого.
Як слідує з матеріалів справи книга обліку розрахункових операцій № 2651005353/1 знаходилася за юридичною адресою підприємства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що за порушення зберігання книга обліку розрахункових операцій № 2651005353/1 не на місці розрахункових операцій відповідачем не правомірно було зазначено що позивач даними діями порушив вимоги п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування».
Таким чином рішення про застосування штрафних санкцій від 23 листопада 2009 року № 0005432303 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 197, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у м.Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва – залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
.Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик