КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2а-4369/10/2570 Головуючий у 1- й інстанції Скалозуб Ю.О.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
09 лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання неправомірною діяльності,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оброни України, в якому позивач просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині ненадання відповіді на заяву позивача щодо обчислення вислуги років та не проведення належного обчислення вислуги років для призначення пенсії та зобов'язати відповідача провести належне обчислення вислуги років для призначення пенсії позивачу при цьому зарахувати йому на пільгових умовах період військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді –скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме шестимісячного строку звернення, у зв’язку з чим відповідно до ст. 100 КАС України його позов залишено без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк (до моменту прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів») та шестимісячний (після прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів») для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 оскаржує не надання Міністерством оборони України відповіді на його звернення від вересня 2009 року.
Судом не встановлено з якого часу фактично порушені право відповідача на отримання відповіді тобто початок перебігу терміну звернення до суду.
Разом з тим суддя одноособово прийняв рішення про залишення позивної заяви без розгляду при відсутності клопотання позивача.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги вимогу ч.2 ст. 102 КАС України, відповідно до якої, суд в судовому засіданні вирішує питання щодо можливості залишення позову без розгляду або про поновлення пропущеного строку, внаслідок чого порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Стосовно вимог апеляційної скарги про направлення справи до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що вимогами діючого законодавства, на час розгляду справи в апеляційному суді, не передбачений такі дії суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 99,100, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року –скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б. Парінов
І.Й.Петрик