ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
14.09.06 |
Справа № 9/473-06. |
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий ряд”,м. Шостка.
До відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Шостка.
Про визнання угоди недійсною
Суддя ЛУЩИК М. С.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 07.09.06р.
Суть спору: позивач просить визнати угоду №НОМЕР_1 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий ряд” та приватним підприємцем ОСОБА_1 недійсною з моменту укладення, посилаючись на те, що вона укладена з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, укладаючи договір купівлі -продажу торгових секцій №№НОМЕР_2 від 22.08.2003 року, приватний підприємець ОСОБА_1 вважав, що це законні угоди, що відповідають вимогам законодавства України, так як відповідач сплатив за цією угодою грошові кошти в розмірі 3300 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, суд встановив, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:
22 серпня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий ряд” в особі директора ОСОБА_1 та фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір НОМЕР_1 щодо купівлі-продажу торгових секцій на ринку та надання послуг щодо їх обслуговування. Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу у власність приватного підприємця ОСОБА_1 повинні були перейти торгові секції №№ НОМЕР_2 в секторі з продажу 3 ряд продовольча група, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Шостка,АДРЕСА_1
Як вбачається з оспорюваної угоди власником майна, яке мало б перейти приватному підприємцю ОСОБА_1 є ТОВ “Торговий ряд”, яке в свою чергу має право вільно розпоряджатися своєю власністю, але якщо це право нічим необмежено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про власність” власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, що не суперечать Закону, а ч. 6 ст. 4 вказаного Закону передбачає, що у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу НОМЕР_1 від 22.08.2003 року було укладено в результаті змови між директором ТОВ “Торговий ряд” ОСОБА_1 та фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_1, тобто відповідач здійснив продаж торгових секцій сам собі за явно заниженою ціною, що вбачається з балансової вартості цього майна та його експертної оцінки, що відбулася в липні 2003 року. На балансі ТОВ “Торговий ряд” станом на 22.08.2003 року знаходився цілісний майновий комплекс (торгові секції), що розташовані в м. Шостка по АДРЕСА_1 за балансовою вартістю 605 000 грн. 00 коп., експертна оцінка встановила ту ж саму вартість. Всього в цілісний майновий комплекс ТОВ “Торговий ряд” входило 173 торгові секції, тобто ціна однієї торгової секції за балансовою вартістю становила б 3497 грн. 11 коп. Таким чином, купівля-продаж торгових секцій за договором НОМЕР_1 є наслідком умисної угоди, оскільки ТОВ “Торговий ряд” отримало від цього збитки, а не прибуток. Крім того, 10.09.2003 року ОСОБА_1 за рішенням загальних зборів було звільнено з посади директора ТОВ “Торговий ряд”.
Відповідно ст. 29 Цивільного кодексу України в редакції від 18.07.1963 року, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом (положенням).
Як передбачено умовами, викладеними в п. 3.3 договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 22.08.2003 року “Торгова секція переходить у власність торговця з моменту посвідчення її передачі підписами обох сторін”, тобто в п. 3.3 договору НОМЕР_1 йдеться про умову набуття права власності після підписання Акту прийому - передачі вказаних в договорі об'єктів.
Як вбачається з матеріалів справи, акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 22.08.2003 року від імені ТОВ “Торговий ряд” підписано заступником директора ОСОБА_1. Даний акт приймання-передачі не містить посилань на повноваження заступника директора на укладання ним актів приймання-передачі до договорів чи підписання самих договорів, причому акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору, тобто акт приймання-передачі повинен підписуватися сторонами договору - ОСОБА_1, як продавцем і покупцем , від імені ТОВ “Торговий ряд”. Заступник директора не є органом, через який юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе обов'язки, тому, акт приймання-передачі від 22.08.2003 року підписаний від імені ТОВ “Торговий ряд” заступником директора, не породжує ніяких цивільних прав та обов'язків для ТОВ “Торговий ряд” і не може вважатися посвідченням виконання в повному обсязі.
Крім того, на час укладення договору купівлі - продажу НОМЕР_1 від 22.08.2003 року увесь торгівельний комплекс, що належить ТОВ “Торговий ряд”, тобто всі торгові секції, які були в наявності, в тому числі і по оспорюваному договору, знаходився в заставі в філії Промінвестбанку м. Шостка, про що 23 липня 2003 року приватним нотаріусом Шосткинського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі ст. 73 ЗУ “Про нотаріат” була накладена заборона на відчуження. Таким чином, на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу ТОВ “Торговий ряд” не мав ніяких законних підстав проводити продаж майна, обіг якого відповідно до ЗУ “Про заставу” в той час, тобто станом на 22.08.2003 року було обмежено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що згідно пл. доручення № НОМЕР_3 року ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ “Торговий ряд” за торгові секції кошти в сумі 3300 грн. 00 коп., тому вважає, що з ТОВ “Торговий ряд” на користь приватного підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню кошти в сумі 3300 грн. 00 коп., сплачені відповідачем по справі за три торгівельні секції.
Суд вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ “Торговий ряд” 3300 грн. 00 коп., сплачених ОСОБА_1 за торгові секції відповідно до договору купівлі продажу НОМЕР_1 від 22.08.2003 року платіжним дорученням № НОМЕР_3 року вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, тобто відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, але відповідач заявив вимогу щодо стягнення з позивача 3300 грн. 00 коп. без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 ЗУ “Про заставу”, заставодавець може відчужувати майно тільки за згодою заставодержателя. Лист філії Промінвестбанку в м. Шостка від 15.04.2004 року за № 02/724 свідчить про те, що протягом 2002-2003 рр. заставодержателя не надавав згоди заставодавцю на продаж торгових секцій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо визнання угоди №НОМЕР_1 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий ряд” та приватним підприємцем ОСОБА_1 недійсною з моменту укладення правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсною з моменту укладення угоду №НОМЕР_1 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий ряд” (41100, Сумська область, м. Шостка, пров. Енгельса, 4; код 31268853) та приватним підприємцем ОСОБА_1 ( 41100, Сумська область, м. шостка, АДРЕСА_2) .
3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 ( 41100, Сумська область, м. шостка, АДРЕСА_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий ряд” ( 41100, Сумська область, м. Шостка, пров. Енгельса, 4; код 31268853) 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК