Категорія №2.11.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 лютого 2011 року Справа № 2а-7416/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно – механічний завод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення – рішення № 0000242320/0 від 16.09.2010, -
ВСТАНОВИВ:
27 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно – механічний завод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення – рішення № 0000242320/0 від 16.09.2010.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 03.09.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 №0000242320/0, яким Публічному акціонерному товариству "Луганський ливарно-механічний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 621 571,00 грн.
З даним рішенням ПАТ "Луганський ЛМЗ" погодитись не може та вважає, що воно прийняте з порушенням норм податкового законодавства.
У період з 01.04.2010 по 30.04.2010 на адресу ПАТ "Луганський ЛМЗ" від ТОВ "ПСПА", ТОВ "Транс Агенство Метал", ПП «Металкомплект-2001», ТОВ НВК "Технополіс", ПП ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "Стар Лайте", ТОВ "Союз-Трейд-В" надійшов товар та були отримані податкові накладні, оформлені належним чином, які дали право на включення суми до податкового кредиту.
У травні 2010 року ПАТ "Луганський ЛМЗ" включив на відшкодування суму 621 571,00 грн. як надмірно сплачену різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
ПАТ "Луганський ЛМЗ" не входить до складу осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування.
Позивачем виконано усі передбачені законом умови щодо підтвердження права на отримання відшкодування ПДВ.
На підставі викладеного, позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000242320/0 від 16.09.2010, прийняте Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська.
Представник позивача ОСОБА_2 22.12.2010, 13.01.2011 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні, викладеним у позові, просив позов здовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволені позову відмовити, підтримали свої заперечення, пояснивши, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на підставі ч.6 п.9 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-Х11 «Про державну податкову службу в Україні» проведена позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 03.09.2010 № 494/2320/00292824 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2010 №0000242320/0 про завищення суми бюджетного відшкодування у сумі 621571,00 грн.
Відповідно до встановлених порушень п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України ''Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, перевіркою було встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2010 року на суму 470080 грн. та за травень 2010 року на суму 140022 грн., що зазначено в акті перевірки.
Відповідно до п.п. 7.2.3. п.п. 7.2.6, п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, яка надається платником податків, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Податкова звітність з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року ТОВ «Транс Агенство Метал», ПП «Метакомплект-2001», ТОВ НВК «Технополіс», ТОВ «Союз-Трейд-В», ТОВ «Стар Лайте», ТОВ «Макра Плюс» згідно з наказом ДПА України №827 від 31.12.2008 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (із змінами та доповненнями) має статус «не визнано як податкова декларація». Тобто, з метою оподаткування та визначення суми задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Транс Агенство Метал», ПП «Метакомплект-2001», ТОВ НВК «Технополіс», ТОВ «Союз-Трейд-В», ТОВ «Стар Лайте», ТОВ «Макра Плюс» податкова декларація з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року вважається не наданою та податкове зобов'язання не задекларованим.
Таким чином, ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську діяла згідно чинного законодавства, а висновки позивача про визнання дій неправомірними є необґрунтованими.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що при перевірці позивача було встановлено порушення п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» та не надходження до державного бюджету суми, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування. Позивач фактично сплатив суми ПДВ, але у зв’язку з тим, що контрагентами позивача не була сплачена сума ПДВ до бюджету, позивач не має права на бюджетне відшкодування та перевіркою не було підтверджено правомірність заявленого податкового кредиту по деяким контрагентам позивача. Також свідок зазначила, що позивачем правомірно була визначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, але у зв’язку з тим, що контрагенти позивача мають статус «не визнано податкову звітність», тобто декларація не відповідала вимогам щодо її заповнення, позивачу не було підтверджено податковий кредит та була зменшена сума бюджетного відшкодування.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про податок на додану вартість»втратив чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що у період з 25.08.2010 по 31.08.2010 на підставі направлення від 25.08.2010 № 642 Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно – механічний завод» (код ЄДРПУ 00292824) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.04.2010 по 30.04.2010.
Перевіркою встановлено порушення:
п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 на суму 470080,00 грн. та за травень 2010 року на суму 140022,00 грн.
абз. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 та п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 621571,00 грн.
За результатами перевірки складено акт № 494/23-20/00292824 від 03.09.2010 (Т. 2 а.с. 2-23).
На підставі акту перевірки від 03.09.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242320/0 від 16 вересня 2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 621 571,00 грн. ( Т. 1 а.с. 5).
Відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що позивачу не було підтверджено податковий кредит за квітень 2010 року у сумі 470080 грн. та за травень 2010 року у сумі 140022 грн. та як наслідок зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 621571 грн., у зв’язку з тим, що деякі контрагенти позивача мають «негативну податкову повідінку», а саме:
1. Правомірність формування податкового кредиту за ківтень 2010 року по контрагентам:
- ТОВ «Макра Плюс» (сума ПДВ – 313 539 грн) – контрагент має «негативну податкову поведінку», не декларування податкових зобов’язань, що підтверджується листом ДПІ у Київському районі м. Донецька;
- ТОВ «Південний східний паливний альянс» (сума ПДВ – 10720,17 грн.) – контрагент має «стан 10» - не знаходження за юридичною адресою;
- ТОВ «Транс агентство метал» (сума ПДВ – 12913, 53 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку», не декларування податкових зобов’язань, що підтверджується листом Алчевської ОДПІ Луганської області;
- ПП «Металкомплект-2001» - (сума ПДВ – 132906, 97 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку».
2. Правомірність формування податкового кредиту за травень 2010 року по контрагентам:
- ТОВ «Південний східний паливний альянс» (сума ПДВ – 15 925 грн.) – контрагент не заходиться за юридичною адресою, не надав податкову декларацію за травень 2010 року;
- ТОВ «Транс агентство метал» (сума ПДВ – 12 617 грн.) - контрагент має «негативну податкову повідінку», не допуск перевіряючи до проведення перевірки, що підтверджується довідкою Алчевської ОДПІ Луганської області;
- ТОВ «Стар лайтс» ( сума ПДВ – 899 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку», підприємство не знаходиться за юридичною адресою та визнано банкрутом, податкова декларація за травень 2010 року визнана недійсною, що підтверджується відповіддю ДПІ м. Донецька;
- ПП «Союз-Трейд-В» (сума ПДВ – 795 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку», не декларування податкових зобов’язань, не знаходження підприємства за юридичною адресою;
- ПП «Металкомплект – 2001» (сума ПДВ – 90814, 23 грн.)- контрагент має «негативну податкову поведінку»;
- ПП ВКФ «Лугсервіс» (сума ПДВ – 996 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку», не знаходження підприємства за юридичною адресою, підприємство в стадії визнання банкрутом, що підтверджується довідкою Ленінської МДПІ у м. Луганську;
- ТОВ НВК «Технополіс» (сума ПДВ – 16639, 50 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку», не декларування податкових зобов’язань щодо господарських операцій;
- ТОВ «Луганська електротехнічна компанія» (сума ПДВ – 1336, 60 грн.) - контрагент має «негативну податкову поведінку», систематичне не декларування податкових зобов’язань.
Але суд вважає частково обґрунтованими доводи відповідач з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Луганський ливарно-механічний завод», як платник податку на додану вартість, подало до відповідача декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року ( Т. 1 а.с. 43-47, 162-170 ), якими визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 1009354 грн. (код рядка 25, 25.1).
У зв’язку з корегуванням податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень 2010 року у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, позивачем було подано до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська уточнюючий розрахунок, у якому визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 710 842 грн. (Т. 2 а.с.37-41).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплати до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильного визначення суми податкових зобов’язань та податкового кредиту.
При позитивному значені суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту має відємне зачення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Щодо правомірності визначення податкового кредиту за квітень 2010 року судом було встановлено наступне.
ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» визначив суму податкового кредиту за квітень 2010 року, що є предметом розгляду справи, по наступним контрганетам: ТОВ «Макра Плюс» (сума ПДВ – 313 539 грн), ТОВ «Південний східний паливний альянс» (сума ПДВ – 10720,17 грн.), ТОВ «Транс агентство метал» (сума ПДВ – 12913, 53 грн.), ПП «Металкомплект-2001» - (сума ПДВ – 132906, 97 грн.).
У судовому засіданні були досліджені первинні документи по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Макра Плюс», ТОВ «Південний східний паливний альянс», ТОВ «Транс агентство метал», ПП «Металкомплект-2001», на підставі яких позивач визначив податковий кредит за ківтень 2010 року та було встановлено наступне.
1. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Макра Плюс» були здійснені господарські операції у квітні 2010 року з придбання товару (сировина та продукти харчування), сума ПДВ – 313539 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями платіжних доручень № 269 від 28.04.2010 на суму 445403 грн., у тому числі ПДВ 74233, 83 грн., № 277 від 30.04.2010 на суму 95 331, 11 грн., у тому числі ПДВ – 15888, 52 грн. та реєстром документів (дебет) по рахунку за квітень 2010 року на суму 962403, 33 грн., у тому числі ПДВ 160400, 56 грн.; податковими накладними та накладними (Т. 1 а.с. 223-238, 247-260; Т. 2 а.с. 140 -171).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 250 522, 91 грн.
Не підтверджена сума податкового кредиту за квітень 2010 року склала 63016, 09 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Макра плюс» у квітні 2010 року було частково підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 250 522 грн., та відповідно частково підтвердив правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
2. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Південний східний паливний альянс» були здійснені господарські операції у квітні 2010 року з придбання товару (дизельного плива), сума ПДВ – 10720,17 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями реєстром документів (дебет) по рахунку за квітень 2010 року на суму 64321 грн., у тому числі ПДВ 10720, 17 грн.; податковими накладними та видатковими накладними (Т. 2 а.с. 130, 131, 135, 136, 139).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 10720, 17 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ПСПА» у квітні 2010 року було повністю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 10720, 17 грн., та відповідно підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
3. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Транс агентство метал» були здійснені господарські операції у квітні 2010 року з придбання товару (сировини), сума ПДВ – 12625,53 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями платіжного доручення № 233 від 22.04.2010 на суму 25760, 02 грн., у тому числі ПДВ 4293, 34 грн., реєстром документів (дебет) по рахунку за квітень 2010 року на суму 51623, 471 грн., у тому числі ПДВ 8603, 91 грн.; податковими накладними та видатковими накладними (Т. 2 а.с. 172-187, 198, 202).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 12897, 25 грн.
Як вбачається із пояснень представника відповідача актом перевірки було встановлено, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Транс агентство метал» у квітні 2010 року неправомірно визначено суму податкового кредиту у розмірі 12 913, 53 грн.
Згідно додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року позивачем було вказано по операціям з придбання з ТОВ «Транс агентство метал», індивідуальний порядковий номер 357852012068, рядок 114, сума ПДВ – 12625, 53 грн. ( Т. 1 а.с. 166-167).
Обгрунтованих доводів щодо висновків акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Транс агентство метал» у сумі 12 913, 53 грн., а не у сумі - 12 625, 53 грн., визначеній у додатку № 5 до декларації представник відповідача не навів.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ « Транс агентство метал» у квітні 2010 року було повністю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту у сумі 12625, 53 грн. та відповідно підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування згідно додатку № 5 до декларації за квітень 2010 року.
4. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ПП «Металкомплект- 2001» були здійснені господарські операції у квітні 2010 року з придбання товару (сировина), сума ПДВ – 132906,97 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копією договорів № 17 від 27.01.2010 та № 38 від 18.02.2010 з специфікаціями – заявками до договору; копіями платіжних доручень та реєстром документів (дебет) по рахунку за квітень 2010 року; податковими накладними, видатковими накладними та вантажними накладними (Т. 2 а.с. 46-57, 71-107).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 128 333, 34 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Макра плюс» у квітні 2010 року було частково підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 128 333, 34 грн., та відповідно частково підтвердив правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
Не підтверджена сума податкового кредиту склала 4573, 63 грн.
Також, у судовому засіданні були досліджені первинні документи по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Південний східний паливний альянс» (сума ПДВ – 15925 грн.), ТОВ «Транс агентство метал» (сума ПДВ -12617 грн.), ПП ВКФ «Лугсервіс» (сума ПДВ – 383,56 грн.), ТОВ «Стар Лайс» (сума ПДВ – 899 грн.), ПП «Союз-Трейд-В» (сума ПДВ – 795 грн.), ПП «Металкомплект-2001» (сума ПДВ – 90814,23 грн.), ТОВ НВК «Технополіс» (сума ПДВ – 16639,50 грн.), ТОВ «Луганська електротехнічна компанія» (сума ПДВ – 1336,60 грн.) на підставі яких позивач визначив податковий кредит за травень 2010 року та було встановлено наступне.
1. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Південний східний паливний альянс» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару (дизельного пального), сума ПДВ – 15925,00 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями платіжного доручення; податковими накладними та накладними (Т. 2 а.с. 127-129, 132-134, 137-138).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 15925, 08 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Макра плюс» у квітні 2010 року було повнісю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 15925, 08 грн. та відповідно підтвердив правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
2. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Транс агентство метал» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару (дизельного пального), сума ПДВ – 12617,00 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями платіжного доручення; податковими накладними та видатковими накладними (Т. 2 а.с. 173, 175, 189-197, 199-201).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 12690, 80 грн.
Як вбачається із додатку № 5 до декларації за травень 2010 сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Транс агентство метал» склала 12617 грн. (рядок 118). Згідно розрахунку коригування сум ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року позивачем було скориговано податковий кредит з ТОВ «Транс агентство метал» та збільшено на 288 грн. (рядок 7, 9) та визначено в загальній сумі 12905 грн. (Т.1 а.с. 47, 47).
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Транс агентство метал» у травні 2010 року було частково підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 12690, 80 грн. грн. та відповідно підтвердив правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
Не підтверджена сума податкового кредиту склала 236, 29 грн.
3. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ПП «ВКФ «Лугсервіс» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару (камінь).
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями платіжного доручення; податковою накладною та видатковою накладною (Т. 2 а.с. 158-160), сума ПДВ - 996 грн.
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 383,36 грн.
Як вбачається із пояснень представника відповідача актом перевірки було встановлено, що позивачем по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Лугсервіс» у травні 2010 року неправомірно визначено суму податкового кредиту у розмірі 996 грн.
Як вбачається із додатку № 5 до декларації за травень 2010 сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Лугсервіс» склала 383, 36 грн. (рядок 125) (Т 1 а.с. 47).
Обгрунтованих доводів щодо висновків акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Лугсервіс» у сумі 996 грн., а не у сумі – 383, 36 грн., визначеній у додатку № 5 до декларації за травень 2010 року представник відповідача не навів.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ПП «ВКФ «Лугсервіс» у травні 2010 року було повнісю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 383, 36 грн. та відповідно підтвердив правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
4. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Стар лайтс» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару, сума ПДВ – 899 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями податкової накладної № 5490 від 03.05.2010 та накладнною №5490 від 03.05.2010, договору № 0211-09 від 02.11.2009 (Т. 2 а.с. 92-95).
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Стар лайтс» у травні 2010 року було повнісю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 899 грн. та відповідно підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
5. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ПП «Союз-Трейд-В» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару, сума ПДВ – 795 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копіями платіжного доручення № 388 від 19.05.2010; податковою накладною та видатковою накладною (Т. 2 а.с. 61-63).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 795, 00 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Союз-Трейд-В» у травні 2010 року було повнісю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 795 грн. та відповідно підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
6. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ПП «Металкомплект- 2001» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару (сировина), сума ПДВ – 90814,23 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копією договорів № 17 від 27.01.2010 та № 38 від 18.02.2010 з специфікаціями – заявками до договору; копіями платіжних доручень; податковими накладними, видатковими накладними та вантажними накладними (Т. 2 а.с. 107-126).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 61666, 67 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Металкомплект-2001» у травні 2010 року було частково підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 61666, 67 грн., та відповідно частково підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
Не підтверджена сума податкового кредиту склала 29147, 56 грн.
7. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ НВК «Технополіс» були здійснені господарські операції у травні 2010 року з придбання товару, сума ПДВ – 16639,50 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копією договору № 24 від 12.02.2010, копіями платіжного доручення; податковою накладною (Т. 2 а.с. 64-70, ).
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 16639, 50 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ НВК «Технополіс» у травні 2010 року було повнісю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 16639, 50 грн. та відповідно підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
8. Між ПАТ «Луганський ливарно-механічний завод» та ТОВ «Луганська електротехнічна компанія» були здійснені господарські операції у травні 2010 року по виконанню робіт з обслуговування, сума ПДВ – 1336,60 грн.
Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені копією договору № 4-08/TO/153 від 28.11.2008, копіями платіжного доручення № 1189 від 05.05.2010; податковою накладною № 65 від 05.05.2010 та актом надання послуг № 69 від 28.05.2010.
Всього позивачем було здійснено оплату ПДВ на суму 1336, 60 грн.
Таким чином, позивачем по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Луганська електротехнічна компанія» у травні 2010 року було повнісю підтверджено правомірність визначення податкового кредиту, а саме у сумі 1336, 60 грн. та відповідно підтверджено правомірність заявленої суми до бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне положення «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Із системного аналізу вказаних норм закону, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).
З урахуванням викладеного, факт порушення контрагентами – постачальниками продавця своїх податкових зобов’язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди – відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному етапів з придбання товарів (послуг), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (позивач) вживає заходи до відшкодування податку до бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана, або що діяльність платника податку, його взаємозалежність спрямована на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема у випадку, коли такі операції здійснюються через посередників.
Таких доказів відповідачем у судовому засіданні не надано.
Таким чином, у даному випадку порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує наслідки саме для цих підприємств, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи податкового органу щодо неможливості відшкодування заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав того, що контрагенти позивача мають «негативну податкову повідінку», а саме, не декларування податкових зобов’язань, не знаходження за юридичною адресою, не подання податкової декларації за травень 2010 року; не допуск перевіряючих до проведення перевірки, визнанння банкрутом, визнання податкової декларації за травень 2010 року недійсною, знаходження підприємства у стадії визнання банкрутом, систематичне не декларування податкових зобов’язань є необгрунтованими.
Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушенню якого, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
У судовому засіданні відповідачем було частково доведено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», які позбавили позивача права на формування податкового кредиту у квітні 2010 року на суму 67 589, 72 грн. та за травень у сумі 29383, 85 грн. та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 96 973, 57 грн..
Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками по 1 ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару (послуг) та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.
Із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робі, послуг).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо зменшення позивачу суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2010 року у сумі 524597, 43 грн.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення суми бюджетного відшкодування у сумі 524597,43 грн., тому вважає вимоги ОСОБА_1, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно – механічний завод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська в частині скасування податкового повідомлення – рішення № 0000242320/0 від 16.09.2010 у сумі 524597,43 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеню.
В іншій частині позовних вимог позивач не довів правомірність визначення податкового кредиту за ківтень та травень 2010 року та як наслідок право на відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету.
Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем вимога щодо стягнення судових витрат з відповідача не заявлена.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Луганський ливарно – механічний завод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення – рішення № 0000242320/0 від 16.09.2010 задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська № 0000242320/0 від 16 вересня 2010 року у сумі 524597,43 грн. (п’ятсот двадцять чотири тисячі п’ятсот деявносто сім гривень 43 копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 лютого 2011 року.
СуддяН.В. Кравцова