Справа 22 ц- 2291 Суддя 1 інстанції Марченко Л.М.
Категорія 15 Доповідач Бугрим Л.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов"євої В.Г.
Рецебуринського Ю.Й.. При секретарі Семенченко С.С
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 грудня 2006 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, моральної шкоди ,судових витрат
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до відповідачки
посилаючись на те, що у листопаді 2005 року він здав за договором найму належне йому
житло ОСОБА_2. Усі умови договору були досягнуті і тому житло було передано
відповідачці у користування. За три місяці він отримав плату наперед. Упослідуючому
відповідачка проживаючи у його квартирі перестала виконувати умови договору, не
відповідала на його дзвінки і тому він вимушений був приїхати АДРЕСА_1
квітня 2006 року він зустрівся з відповідачкою та з"ясував, що вона не сплачувала за
користування електричною енергією за що квартира була відключена від
електропостачання. ОСОБА_2 визнала борг за користування електричною енергією та за користування квартирой у сумі 546 грн згідно договору найму та зобов'язалась сплатити частинами, про що склала відповідну розписку. Однак, до цього часу вказана сума не сплачена. На його телефонні дзвінкі відповідачка його ображала, принижувала його честь та гідність. Просив стягнути з відповідачки суму боргу у сумі 546 грн.., а також збитки та спричинену моральну шкоду у сумі 1000 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 грудня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
На вказане рішення ним була подана апеляційна скарга у якій він просив рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги В обгрунтування скарги позивач посилався на те ,що суд дав невірну оцінку фактичним обставинам справи та наданим доказам, не врахував те, що відповідачка визнала борг за користування квартирою та склала у добровільному порядку відповідну розписку про його сплату. Ця розписка не визнана недійсною
У судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, просив справу розглянути у його відсутність, оскільки проживає в іншій області.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , рішення суду скасуванню, а по справі слід постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково виходячи з наступного
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення суми боргу суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів з приводу укладення договору позики ,оскільки такий договір повинен укладатися у письмовій формі і ця форма дотримана сторонами не була .Окрім того , позивач вказував на те ,що він гроші не передавав позивачці, а це є платою за надане у користування житло, однак письмового договору найму житла також між сторонами не укладалося ,а відповідачка заперечувала проти суми боргу та вказувала на те ,що заборгованість погасила.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна , оскільки висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Зокрема, як з пояснень позивача так і відповідачки вбачається, що між ними було укладено договір житлового найму в усній формі відповідно до якого позивач надав відповідачці належну її квартиру для проживання. До вселення у квартиру відповідачка за три місяці сплатила наперед суму за усним договором найму. Упослідуючому, як стало відомо позивачеві ОСОБА_2 проживаючи в його квартирі не сплачувала за користування електричною енергією у зв"язку з чим утворилась заборгованість і квартира була відключена від енергопостачання, окрім того, вона перестала сплачувати за користування квартирою згідно усному договору найму. У зв"язку з виїздом відповідачки з квартири між нею та позивачем була досягнута домовленість та визначено розмір боргу відповідачки за користування електричною енергією та квартирою.
Як убачається з наданої ОСОБА_2 розписки 20 квітня 2006 року вона зобов'язалась повернути борг у сумі 546 грн на протязі п"яти місяців по 100 грн. щомісячно.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 підтвердила факт укладення договору найму квартири і про те що розписка щодо повернення боргу стосується саме плати за проживання , в тому числі і за оплату комунальних послуг. Разом з тим, вона стверджувала ,що вказану суму боргу повернула..
Таким чином, судом невірно визначений характер спірних правовідносин, та невірно застосовано матеріальний закон. Зокрема ,спірні правовідносини не стосується укладення між сторонами договору позики як вказав суд , а стягнення плати за користування квартирою на підставі усного договору найму житла. Суд не врахував, що і позивач і відповідачка підтвердили факт укладання договору житлового найма , а не договору позики і саме з цих правовідносин слід виходити.
Як убачається з пояснень відповідачки суду першої інстанції вона дійсно з позивачем досягли згоди щодо визначення суми за користування квартирою та комунальними послугами і ця сума була дійсно визначена у розмірі 546 грн. / а.с. 13 зв ./.з якою погодилась ОСОБА_2 та надала відповідний документ про суму та порядок виконання свого зобов"язання У судовому засіданні між сторонам не виникло спору щодо розміру плати за найом житла , ОСОБА_2 розмір цієї суми не спростовувала, а лише вказувала на те ,що гроші, які вказані у розписці вона повернула, тому посилка суду про те ,що сторони повинні були укласти договір найма у письмовій формі є недоречна.
Між тим , ОСОБА_2 не надала суду доказів з приводу повернення боргу.
За змістом вимог ст. 545. ГК України виконання зобов"зання повино бути підтверджено певним чином, зокрема розпискою кредитора про одержання виконання частково, або у повному обсязі. Наявність розписки про борг у кредитора може бути спростовано боржником відповідною розпискою, яку видав кредитор про повернення цього боргу.
У судовому засіданні ОСОБА_2 не надала відповідної розписки ОСОБА_1 про те , що сума боргу нею сплачена , а наявність лише розписки ОСОБА_2 свідчить про те, що нею зобов'язання про погашення боргу за договором найму не виконане. Вказаним обставинам судом була дана невірна оцінка та невірно застосовано матеріальний закон.
Враховуючи наведене, апеляційний суду у відповідності з вимогами ст. 309 ч.І п.3,4 ЦПК України вважає можливим постановити нове рішення ,яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором найма у розмірі 546 грн. а також у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн., та на користь держави судовий збір у сумі 51 грн, оскільки позивач від його сплати за законом звільнявся
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки в обгрунтування цих вимог він посилався на те, що позивачка та його мати його ображали, принижували честь та гідність, що не було підтверджено у судовому засіданні, а окрім того , ним не було заявлено відповідного позову про захист честі та гідності
Також слід відмовити в частині вимог про стягнення витрат на дорогу з м. Лубни до м. Краматорська, оскільки такі витрати не знаходяться у причинному зв"язку з заявленими вимогами про стягнення суми боргу..
Враховуючи наведене та керуючись ст ст. 307 ч.І п.2, ст.. 309 ч.І п.3, п. 4 ,314 ч.2, 316 ЦПК України , апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 грудня 2006 року постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, моральної шкоди ,судових витрат скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 суму боргу за договором найму у сумі 546 грн\ п"ятсот сорок шість грн./, понесені витрати на інформаційне технічне забезпечення у сумі 30 грн., на користь держави стягнути судовий збір у сумі 51 грн..
В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити
Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.