ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 лютого 2011 року 12:32 № 2а-15134/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шарпакової В.В. при секретарі судового засідання Рубенян Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва
до
треті
особи Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації
ФОП ОСОБА_1
ФОП ОСОБА_2
про визнання незаконним та скасування Розпорядження від 20.07.2009р. №633 в частині продовження оренди нежитлових приміщень
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконним та скасування розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 20 липня 2009 року № 633 в частині продовження оренди нежитлових приміщень згідно підпунктів 2.5, 2.6.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15134/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 листопада 2010 року.
У судовому засіданні 30 листопада 2010 року відповідачем заявлено клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 та фізичну особу – підприємця ОСОБА_2.
Судові засідання неодноразово відкладались у зв’язку з неявкою третіх осіб та необхідністю надання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 11 лютого 2011 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача та третіх осіб заперечували проти позову та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що пункти 2.5, 2.6 розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 20 липня 2009 року № 633 в частині продовження оренди нежитлових приміщень загальноосвітніх навчальних закладів Шевченківського району міста Києва для цілей не пов’язаних з навчальним або науковим процесом, суперечать вимогам Закону України «Про освіту».
У запереченнях представника відповідача зазначено, що пункти 2.5, 2.6 розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 20 липня 2009 року № 633 в частині продовження оренди нежитлових приміщень загальноосвітніх навчальних закладів Шевченківського району міста Києва відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 633 від 20 липня 2009 року про надання в орендне користування вільних нежитлових приміщень, що перебувають на балансі управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, зокрема, пунктами 2.5 та 2.6, продовжено оренду нежитлових приміщень фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 приміщення 1-го поверху, загальною площею 23,6 кв.м. в середній загальній школі № 61 на вул. Мельникова, 9 для надання стоматологічної допомоги, терміном до 01 січня 2011 року та фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 приміщення 1-го поверху, загальною площею 28,8 кв.м. в середній загальній школі № 73 по проспекту Перемоги, 86 для розміщення фотосалону, терміном до 01 серпня 2010 року.
Прокуратурою Шевченківського району проведено перевірку законності розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 633 від 20 липня 2009 року про надання в орендне користування вільних нежитлових приміщень, що перебувають на балансі управління освіти Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації та встановлено, що пункти 2.5 та 2.6 вказаного розпорядження не відповідають вимогам законодавства та підлягають скасуванню.
За результатами проведення перевірки прокуратурою Шевченківського району міста Києва 28 травня 2010 року внесено до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації протест № 1148 вих. про скасування розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 20 липня 2009 року № 633 в частині продовження оренди нежитлових приміщень згідно підпунктів 2.5, 2.6. (копія протесту додана до матеріалів справи).
Судом не встановлено, коли саме проводилась перевірка та не отримано копій документів перевірки чи висновку, хоча вказані документи неодноразово витребувались судом у представника позивача.
Як вбачається з листа Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 03/43-4124 від 14 червня 2010 року протест Прокуратури Шевченківського району міста Києва відхилено.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року № 1789-XII у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Отже, Прокуратурою Шевченківського району міста Києва подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ознайомившись із адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Закон України «Про місцеві державні адміністрації»від 09 квітня 1999 року № 586-XIV (далі по тексту –Закон № 586-XIV) відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до статті 1 Закону № 586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Статтею 6 Закону № 586-XIV встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту –Закон № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України «Про освіту»від 23 травня 1991 року № 1060-XII (далі по тексту –Закон № 1060-XII) фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.
Частиною 4 статті 61 Закону № 1060-XII встановлено право навчальних закладів на додаткові джерела фінансування, а саме надання приміщень в оренду.
Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. (стаття 63 Закону № 1060-XII).
З листа Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 03/43-4124 від 14 червня 2010 року вбачається, що у зв’язку з фінансовою кризою, відсутністю в останні роки належного фінансування надання в оренду вільних приміщень є спосіб реалізації вимог .Закону України «Про освіту», в частині організації навчально-методичного забезпечення навчального закладу та організації необхідного безкоштовного медичного обслуговування учасників навчального процесу (стаття 63 Закону № 1060-XII).
В судовому засіданні 11 лютого 2011 року ОСОБА_1 пояснив, що орендує приміщення загальною площею 28,8 кв. м. приміщення спеціалізованої школи № 73, має окремий вхід та використовує приміщення виключно за призначення передачі його в орендне користування.
Також, ОСОБА_1 додано до матеріалів справи довідку Спеціалізованої школи № 73 від 25 серпня 2010 року № 164, з якої вбачається, що за період з 2009 року по 2010 рік ОСОБА_1 надана благодійна допомога школі у розмірі 16 500, 00 грн.
Згідно з довідкою Спеціалізованої школи № 73 від 04 жовтня 2010 року № 203 у 2010-2011 року у школі навчається 302 учні, приміщення, яке орендує ОСОБА_1 не використовувалось навіть у 1998 році, коли у школі навчалося більше 900 учнів, а тому для школи є доцільним здача цього приміщення в оренду.
ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем (відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1) та відповідно до Ліцензії НОМЕР_2 займається медичною практикою (стоматологія).
У судовому засіданні 11 лютого 2011 року надано суду пояснювальну записку від 20 серпня 2010 року, в якій зазначено, що протягом 2000-2010 року лікар-стоматолог ОСОБА_2 здійснює благодійну допомогу на користь учнів середньої школи № 61, надає стоматологічну допомогу учням та вчителям безкоштовно, проводить щорічні профілактичні огляди учнів.
Вищевказані відомості підтверджуються листом Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 03/43-4124 від 14 червня 2010 року.
Доводи позивача, стосовно того, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (пункт 5 стаття 63 Закону № 1060-XII) не беруться до уваги, оскільки оскаржуваним розпорядженням не приватизовано, не перепрофілюйовано приміщення, а надано в оренду, що передбачено частиною 4 статті 61 цього ж Закону.
Відповідно до статті 13 Закону № 586-XIV до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх тощо.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 633 від 20 липня 2009 року в частині пунктів 2.5, 2.6 прийняте без порушень норм законодавства України, правомірно та не підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва відмовити.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.