ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 04 лютого 2011 року           15:29           № 2а-15809/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Рубенян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Дарницького районного суду міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва  

до  Державного підприємства "Київторф"

про стягнення заборгованості в сумі 45 565,88грн.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Київторф» (далі по текст у- відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 45 565, 88 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15809/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2010 року, яке відкладалось на 06 грудня 2010 року у зв’язка з неявкою сторін у судове засідання.

Судові засідання 06 грудня 2010 року, 17 грудня 2010 року та 28 грудня 2010 року відкладались у зв’язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, необхідністю надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 25 січня 2011 року відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 04 лютого 2011 року.

У судовому засіданні 04 лютого 2011 року позивачем подано заяву, в якій зазначено, що Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 43 128, 79 грн. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Прокуратури Дарницького району міста Києва підтримав, також, позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04 лютого 2011 року зазначив, що визнає суму заборгованості, але Державне підприємство «Київторф»не має можливості сплатити вказану заборгованість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державне підприємство «Київторф» має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за квітень –вересень 2010 року у розмірі 43 128, 79 грн.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство «Київторф»є юридичної особою (код ЄДРПОУ 02968177) (відповідно до Довідки АА № 377312 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України). За організаційно-правовою формою Державне підприємство «Київторф»є державним підприємством.

Статтею 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV) визначено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.           

Пунктом 2.1.1 статті 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1), також встановлено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV зазначено, що платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до вищевказаного, Державне підприємство «Київторф»є платником страхових внесків та відноситься до платників страхових внесків до солідарної системи.

Згідно частини 3 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Статтею 5 Інструкції №21-1 встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу).

Пунктом 4.1 статті 4 Інструкції №21-1 вказано, що  для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Як вбачається з розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за квітень – вересень 2010 року доданих до матеріалів справи, відповідач самостійно визначив суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що плата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. При цьому, зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є - календарний місяць.

Державне підприємство «Київторф»самостійно та у строки які, вказані статтею 20 Закону 1058-ІV, не сплатило суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за  квітень –вересень 2010 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, а саме:

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за квітень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за травень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за червень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за липень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за серпень 2010 року;

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за вересень 2010 року;

- карткою особового рахунку відповідача за період з 01 січня 2010 року по 19 жовтня 2010 року;

- копією вимоги про сплату боргу від 01 червня 2010 року № Ю Ю-142-УП;

- копією вимоги про сплату боргу від 01 липня 2010 року № Ю Ю-142-УП;

- копією вимоги про сплату боргу від 01 серпня 2010 року № Ю Ю-142-УП;

- копією вимоги про сплату боргу від 01 вересня 2010 року № Ю Ю-142-УП;

- копією вимоги про сплату боргу від 01 жовтня 2010 року № Ю Ю-142-УП;  

- копією рішення № 1140 від 27 липня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені;

- копією рішення № 1282 від 13 вересня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

          У судовому засіданні 04 лютого 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва надало довідку про наявність заборгованості № 102/05 від 24 січня 2011 року, в якій вказано, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 43 128, 79 грн. Оскільки фінансова санкція у розмірі 2 437, 09 грн. списана рішенням про списання № 02 від 30 грудня 2010 року.

Частиною 3 статті 106 Закону 1058-ІV вказано, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

В матеріалах справи міститься копії вимоги про сплату боргу за період з червня по жовтень 2010 року та доказ отримання відповідачем копій вказаних вимог.

Згідно статті 106 Закону 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто без сплати таких внесків особі (найманим працівникам) не зараховується стаж для призначення пенсії.

Частиною 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено право органу Пенсійного фонду також звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідач у судовому засіданні 04 лютого 2011 року зазначив, що визнає суму заборгованості, але не має можливості сплатити заборгованість.

Суму страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва у розмірі 43 128, 79 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив (доказів сплати не надав), наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доданим до матеріалів справи документами суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київторф» (02088, місто Київ, вул. Промислова, 10, ідентифікаційний код 02968177) на користь Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва (місто Київ, 02091, вул. Вербицького,9, р/р 256063012602 в Головному Управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 26087926, код ЄДРПОУ 26087926, код платежу 50020100) заборгованість у розмірі 43 128, 79 грн.(сорок три тисячі сто двадцять вісім гривень сімдесят дев’ять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                           Шарпакова В.В.