ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
місто Київ
29 жовтня 2010 року Справа № 2а-7891/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Поліщук О.А.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
досуб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації,
проприпинення підприємницької діяльності,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція У шевченківському районі міста Києва (далі –ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (далі –СПД ОСОБА_2, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила припинити підприємницьку діяльність ОСОБА_2.
Позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва мотивовано тим, що відповідачем більше трьох років не подавалися органам державної податкової служби податкові декларації, документи фінансової звітності відповідно до вимог закону.
Ухвалою суду від 26 травня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом, закінчено підготовче провадження та залучено до участі у справі Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач прибуття повноважних представників у судове засідання не забезпечила, проте, на розгляд суду направила заяву про визнання адміністративного позову, в якій також просила слухати справу за її відсутністю.
Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація про час та місце проведення судового засідання також повідомлена належним чином, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечила.
Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 жовтня 2010 року о 18год. 04хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
ОСОБА_2 зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 09 червня 2003 року (свідоцтво від 09 червня 2003 року) та 19 червня 2003 року відповідач стала на облік до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва як платника податків (довідка форми 4-ОПП №11764).
Згідно зі змісту довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26 лютого 2010 року №115/17-02, акту перевірки, звіту суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи за третій квартал 2006 року відповідач не подає до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларації та документи податкової фінансової звітності більше трьох років.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, зокрема, право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено завдання органів державної податкової служби, якими є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
З системного аналізу вказаних норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вбачається, що до компетенції органів державної податкової служби віднесено контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідач заборгованості перед бюджетом не має, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні.
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Як встановлено судом, відповідач шляхом неподання до державних податкових органів та інших держаних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб’єкта господарювання.
Відповідно до змісту частини 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, підставою для прийняття якого згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відсутні.
Крім того, відповідач визнала адміністративний позов, а тому суд, з урахуванням положень статей 112, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-71, 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Зобов’язати державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) –вчинити дії, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року №755-ІV.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька