Справа № 2а/2570/256/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1479 про визнання дій і бездіяльності неправомірними та зобов’язання виплати грошового забезпечення,-
В С Т А Н О В И В :
28.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 1479 про визнання неправомірними дії військової частини А 1479 в частині утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби 464,60 грн., визнання неправомірною бездіяльність військової частини А 1479 в частині невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження служби в розмірі 464,60 грн., зобов'язання військової частини А 1479 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 464,60 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн.40 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з повідомлення військової частини А 1479 від 26.08.2010 року № 1848 позивачу стало відомо, що під час проходження військової служби у військовій частині А 1479 з його грошового забезпечення безпідставно утримувалися кошти на АТС. Вказані дії і бездіяльність відповідача вважає неправомірними, оскільки утримання з грошового забезпечення військовослужбовців визначені чинним законодавством, а відповідач в свою чергу порушуючи норми законодавства, безпідставно проводив утримання з його грошового забезпечення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року позовну заяву було залишено без розгляду, в зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2010 року, ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 року – скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду, шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В судове засіданні позивач не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в адміністративному позові просив суд розглянути справу без його участі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, так як останньому було відомо про утримання з грошового забезпечення коштів на АТС з роздавальних відомостей за 1996-2009 року, що підтверджується його особистим підписом.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з листа військової частини А 1479 від 26.08.2010 року №1848 стало відомо, що під час проходження військової служби у військовій частині А 1479, з його грошового забезпечення безпідставно утримувалися кошти за користування телефоном.
Згідно довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.1996 року по 31.12.2009 року, позивачу щомісяця нараховувалось грошове забезпечення та отримувалось ним, про що свідчить його особистий підпис, але й проводились стягнення за користування телефоном в таких розмірах: у грудні 1996 року – 1,00 грн.; у 1997 році – 13,60 грн.; у 1998 році - 20,40 грн., у 1999 році - 20,40 грн.; у 2000 році - 20,40 грн.; у 2001 році - 20,40 грн.; у 2002 році - 20,40 грн.; у 2003 році - 20,40 грн.; у 2004 році - 20,40 грн.; у 2005 році - 20,40 грн.; у 2006 році – 67,20 грн.; у 2007 році – 67,20 грн.; 2008 році – 71,70 грн.; у 2009 році – 78,10 грн., на загальну суму 462, 00 грн. (а.с. 145-151).
Відповідно до Положення про фінансове господарство військової частини Радянської армії і військово-Морського флоту введеного, в дію наказом Міністра оборони СРСР № 80 від 30.03.1973 року та Тимчасового Положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №71 від 01.03.2001 року, які діяли на час проходження служби позивача, утримання з грошового забезпечення військовослужбовців здійснювалось за письмовою згодою військовослужбовців, крім стягнень за судовими рішеннями, які набрали законної сили, відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та підзвітні суми, які не здані у встановлені строки.
Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо надання письмової згоди позивача на утримання з його грошового утримання коштів за користування телефоном.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 сум за користування АТС за період з 01.12.1996 року по 31.12.2009 року, суд вважає такі утримання неправомірними.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А 1479 щодо визнання неправомірними дій військової частини А 1479 в частині утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби 462,00 грн., визнання неправомірною бездіяльність військової частини А 1479 в частині невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження служби в розмірі 462,00 грн., та зобов’язання виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в сумі 462, 00 грн., підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.
Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір належить до судових витрат.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, то судові витрати в розмірі 1 грн.70 коп. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А 1479 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії військової частини А 1479 в частині утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Визнати неправомірною бездіяльність військової частини А 1479 в частині невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження служби в розмірі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Зобов'язати військову частину А 1479 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 грн.70 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.