Справа № 2-1077-2007

Рішення

іменем України

11 грудня 2007 року.                                                                     Горохівський районний суд

                                                                                                      Волинської області

в складі:

головуючого:                                                                       Ковальчука В.Д.

при секретарі:                                                                              Домбровській З.П.

за участю:                                                                                     позивача ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Горохові справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом про визнання його права власності на на земельну  частку (пай) у агрофірмі “Незалежність” Горохівського району площею 2,56 га та майновий пай у агрофірмі “Незалежність”, мотивуючи це тим, що це майно належало його батькові ОСОБА_2, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька позивач має право на спадкування його майна за заповітом. В даний час позивач, не маючи документів, що засвідчують право власності на спадкове майно, не може розпоряджатись ним на свій розсуд. Позивач просить винести рішення про визнання за ним права власності на майно, яке він успадкував після смерті спадкодавця.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст.392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою. Згідно ст.1235 Цивільного Кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб.

Як видно із сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.6), земельна  частка (пай) у агрофірмі “Незалежність” Горохівського району площею 2,56 га належить ОСОБА_2.

Як видно із свідоцтва про право власності на майновий пай (а.с.5), ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна агрофірми “Незалежність” Горохівського району.

Згідно свідоцтва про смерть (а.с.7) ОСОБА_2 помер  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до заповіту, посвідченого Галичанською сільською радою (а.с.10), ОСОБА_2 заповів земельну частку (пай)  та майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві ОСОБА_1.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_2 на земельну  частку (пай) у агрофірмі “Незалежність” Горохівського району та майновий пай у агрофірмі “Незалежність” Горохівського району.

 Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 392, 1235 Цивільного Кодексу України,

 суд ,-

вирішив:

            Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну  частку (пай) у агрофірмі “Незалежність” Горохівського району площею 2,56 га, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0262000.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у майновому фонді агрофірми “Незалежність” Горохівського району, який належав померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ВЛ № 0203826.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий                                                                                               В.Д. Ковальчук