ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12:04 09 листопада 2010 року м.Чернівці Cправа 2а-2877/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Я.Ю.,
при секретарі –Якименко О.B.,
за участю: представників: позивача – Котельбан Н.Д.,
відповідача – Григорчука В.
,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Контрольно- ревізійного управління в Чернівецькій області до Міністерства охорони навколишнього середовища України Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області Державного підприємство "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про виконання вимог КРУ, –
ВСТАНОВИВ:
Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області за період 01.01.2008 року по 01.10.2009 року, якою встановлено фінансових порушень на загальну суму 59133,92 грн., в тому числі недоотримання доходів державним бюджетом на 11150,31 грн., незаконних видатків – 40843,61 грн. та нецільове використання бюджетних коштів – 7140,0 грн.
В судовому засіданні представник позивача відмовилася від позовних вимог до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у зв’язку з виконанням поставленої до них вимоги КРУ та змінила позовні вимоги до ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», виклавши їх у такій редакції: забезпечити виконання умов договору від 24.09.2008 р. № 174 в частині виготовлення та передачі до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області державних актів на право постійно користування землею на території парків – пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення у Чернівецькій області. Решту позовних вимог підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали й законодавство, що регулює вказані правовідносини, вважає позов належним до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.10 ст.10 Закону України від 26.01.1993 року №2939-XII „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (надалі – Закон №2939-XII) органам державної контрольно-ревізійної служби надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Проведеною працівниками КРУ в Чернівецькій області ревізією фінансово-господарської діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області за період 01.01.2008 року по 01.10.2009 року, якою встановлено фінансових порушень на загальну суму 59133,92 грн., в тому числі недоотримання доходів державним бюджетом на 11150,31 грн., незаконних видатків – 40843,61 грн. та нецільове використання бюджетних коштів – 7140,0 грн.
Форма власності управління державна, організаційно-правова форма господарювання – орган державної влади.
Вид діяльності – управління на рівні областей та міст Києва та Севастополя.
Згідно з положенням про управління, затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007 № 55, управління є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону №2939-XII листом КРУ в Чернівецькій області від 24.09. 2009 р. № 24-07-10-14/7838 були направлені управлінню вимоги щодо вжиття заходів по забезпеченню зменшення бюджетних асигнувань, які були виділені управлінню в сумі 7140,0 грн., відновлення дебіторської заборгованості ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в сумі 40843,61 грн. по невиконаних ним роботах, а також щодо стягнення з ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до державного бюджету пені в сумі 11150,31 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на порушення інститутом умов договору № 174 між ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області на виробництво науково-технічної продукції від 24 вересня 2008 р. щодо строків виконання робіт та стягнення штрафних санкцій за порушення вказаних строків.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позивач вказує в доданому розрахунку штрафних санкцій, що порушення строків виконання договору відбувалося з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом виконання. Отже, якщо строк виконання робіт сплив 01.01.2009 р., то позовна давність встановлюється до 01.01.2010 р. Позовна заява подана позивачем 27.08.2010 р. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у задоволенні позову. Таким чином, суд вважає, що в частині щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 11150,31 грн. слід відмовити в задоволенні позову.
Щодо позовної вимоги про забезпечення виконання умов договору від 24.09. 2008 р. № 174 в частині виготовлення та передачі до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області державних актів на право постійно користування землею на території парків – пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення у Чернівецькій області, слід зазначити, що ревізією стану виконання господарських угод встановлено, що відповідно до п. 1.1 договору № 174 інститут приймає на себе проведення робіт по інвентаризації земель та виготовленні державних актів на право постійного користування землею на території парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення у Чернівецькій області, а управління, в свою чергу, відповідно до п. 2.1 вказаного договору перераховує інституту кошти в сумі 40843,61 грн. за виконану науково-технічну продукцію.
Однак на час проведення ревізії зазначені роботи невиконані, в той час, як за умовами договору від 24.09.2008 р. № 174 їх належало виконати до 31.12.2008 р., що є порушення умов договору та вимог ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» в частині перерахування коштів за ненадані послуги.
Під час проведення ревізії управлінням надано додаткову угоду без дати та номера до зазначеного договору, укладеної між управління та інститутом, згідно з якою вищезазначені роботи повинні бути завершені до кінця 2009 року.
Однак при проведенні зустрічної звірки в інституті, як вбачається з акту ревізії, додаткову угоду перевіряючим надано не було.
Таким чином, суд погоджується з вимогою позивача про забезпечення виконання умов договору від 24.09. 2008 р. № 174 в частині виготовлення та передачі до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області державних актів на право постійно користування землею на території парків – пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення у Чернівецькій області.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку – позов задовольнити частково.
Розподіл судових витрат суд не проводить у відповідності до вимог п.2 ст.94 КАС України, оскільки судове рішення ухвалюється на користь суб’єкта владних повноважень, судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз позивачем не здійснено.
На підставі викладеного й керуючись статтями 2,9,11,69-71,86,94,158- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України , суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Забезпечити виконання умов договору від 24.09. 2008 р. № 174 в частині виготовлення та передачі до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області державних актів на право постійно користування землею на території парків – пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення у Чернівецькій області.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Я.Ю. Ковалюк