ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2022 р. м. ХерсонСправа № 540/223/22

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі     до ОСОБА_1        про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  звернулось до суду з адміністративним позовом до платника податків ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ), податковий борг:

- по штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (КБК 21081500) у сумі 30 600,00 грн;

- по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (КБК 14040000) у сумі 2 945,75 грн;

- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК 11011001) у сумі 15,00 грн;

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК 11010500) у сумі 178,60 грн;

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (КБК 18010200) у сумі 9 194,57 грн;

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010300) у сумі 5 109,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що позов не відповідає вимогам ст.160 КАС України з огляду на таке.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З обставин наведених у позовній заяві та з доказів, доданих до нього убачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в ЄДР з 19.02.2000 за №24880170000003741 та здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області. Крім того, з документів, доданих до позовної заяви убачається, що податковий борг, заявлений до стягнення в межах цього позову, виник саме в ході здійснення відповідачем господарської діяльності та в результаті несплати фізичною особою-підприємцем грошових зобов`язань, нарахованих їй відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення фактичних перевірок господарської діяльності відповідача, камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 та на підставі податкових декларацій, поданих нею в ході здійснення саме господарської діяльності.

Відомостей та доказів щодо припинення підприємницької діяльності відповідача не надано.

Таким чином, відповідач має статус фізичної особи-підприємця.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.

Відповідно до пп.14.1.139 п.14.1 ст.14 ПК України особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб, зокрема, фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України.

Положеннями ст.97 ПК України передбачено погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством. У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця є така фізична особа.

Отже, державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 817/429/16.

З наведеного убачається, що і фізична особа (резидент та нерезидент) і фізична особа-підприємець є платниками податків. Разом з тим, Податковий кодекс України відрізняє такі статуси платника податків, як "фізична особа" та "фізична особа-підприємець", у зв`язку з чим податкове законодавство встановлює різні обов`язки цих платників.

Звертаючись до суду з цим позовом, податковий орган заявляє вимог про стягнення з платника податків фізичної особи податкового боргу, який виник в ході здійснення господарської діяльності саме фізичною особою-підприємцем. При цьому не додає до позовної заяви докази припинення підприємницької діяльності цієї особи, закриття рахунків суб`єкта господарювання, тощо, що в свою чергу є підставою стягнення податкового боргу саме з платника податків - фізичної особи.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи, при цьому не надає жодного доказу в обґрунтування вимог, що є порушенням п.5 ч.5 ст.160 КАС України.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу слід або надати докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги або привести у відповідність до наведених обставин та наданих доказів відповідача, зазначивши статус платника податків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/223/22 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання..

Суддя                                                                                                        А.С. Пекний