Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
17.02.2011 р. Справа № 2а-192/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинському О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПрокурора Веселинівського району Миколаївської області, пров. Шкільний, 1,смт Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область,57001
в інтересах держави в особіУправління Пенсійного фонду України Веселинівського району Миколаївської області,
вул. Леніна,14, смт Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001
доВеселинівського кооперативного підприємства
"Комбінат громадського харчування",
вул. Леніна, 2, смт Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001
простягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування у сумі 8388,41 грн,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Веселинівського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Веселинівського району Миколаївської області (далі - Управління) звернувся до суду з позовом до Веселинівського кооперативного підприємства "Комбінат громадського харчування" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 8388,41 грн., обґрунтовуючи вимоги тим, що у відповідача існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпень - листопад 2010 року, яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.
14 лютого 2011 року до суду надійшла заява Управління про зменшення розміру позовних вимог, в якій посилаючись на те, що відповідач у період з 20.12.2010 р. по 21.01.2011 р. самостійно сплатив 7397,31 грн. (про що свідчать додані до цієї заяви копії банківських виписок), просить стягнути з нього заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 991,10 грн. Також у цій заяві Управління просило розглядати справу за їхньої відсутності в порядку письмового провадження.
Представник прокуратури Веселинінвського району Миколаївської області у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання також не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказах.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Підприємство є юридичною особою, зареєстрованою Веселинівською районною державною адміністрацією і перебуває на обліку в Управлінні як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період серпень - листопад 2010 року, відповідач не сплатив суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління на загальну суму в сумі 8388,41 грн.
Вказана заборгованість Підприємства підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за відповідні періоди, які ним самостійно направлені до Управління.
У період з 20.12.2010 р. по 21.01.2011 р. відповідач самостійно сплатив 7397,31 грн. заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.
Таким чином, виходячи з меж заявлених (уточнених Управлінням у письмовій заяві від 09.02.11 № 394/07, яка надійшла до суду 14 лютого 2011 року) позовних вимог, у Підприємства наявна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період серпень - листопад 2010 року складає 991,10 грн.
Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (частина 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).
Згідно з частиною 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.
Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абзаци 1, 3 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV).
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-ІV).
Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.
Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з Підприємства заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпень - листопад 2010 року в сумі 991,10 грн. підлягають задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 КАС стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Веселинівського кооперативного підприємства "Комбінат громадського харчування" (57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт Веселинове, вул. Леніна, 2, ЄДРПОУ 01778635, р/р 26005126452 МОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 326182) на користь Управління Пенсійного фонду України Веселинівського району Миколаївської області (57001, Миколаївська область, Веселинівський район, смт Веселинове, вул. Леніна, 14, ЄДРПОУ 22442431, р/р 256023016134 у ВАТ Державний ощадний банк України, м. Миколаїв, МФО 326461) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпень - листопад 2010 року в сумі 991 (дев'ятсот дев'ять одна) грн. 10 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 17 лютого 2011 року.