Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                    м. Миколаїв.  

 28.01.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-8995/10/1470  

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представника

позивача: Чернухи І.О. (довіреність від 15.12.2010 р. № 27504/07);

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі

м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а,м.Миколаїв,54015

доДочірного електромонтажного підприємства "ЕРА-1"

Відкритого акціонерного товариства

"Миколаївське підприємство "ЕРА",

пров. Радіо, 1,м.Миколаїв,54029

простягнення заборгованості в сумі 5731,01 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Дочірнього електромонтажного підприємства "Ера-1" Відкритого акціонерного товариства "Миколаївське підприємство "ЕРА" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 5731,01 грн.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Підприємства існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень - жовтень 2010 року в сумі 4583,16 грн., штрафних санкцій у сумі 215,89 грн. та пені за несвоєчасну сплату цих внесків у розмірі 931,95 грн., яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, судом визнано за можливе  розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказах.

У судовому засіданні 28 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ТОВ зареєстроване в Управлінні як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. У відповідача існує заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень - жовтень 2010 року в сумі 4583,16 грн., штрафних санкцій у сумі 215,89 грн. та пені за несвоєчасну сплату цих внесків у розмірі 931,95 грн. (про що свідчать наявні в матеріалах справи копії розрахунків сум цих внесків за відповідні періоди, рішень від 30.08.2010 р. № 19004/03, від 29.09.2010 р. № 20915/03 та від 29.10.2010 р. № 23361/03 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату сплату страхувальником страхових внесків і  корінця вимоги від 02.12.2010 р. № 26068/03).

Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України (частина 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

Страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (абзац другий частини 1 статті 19 Закону № 1058-ІV).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1,  відсоток відрахувань внесків на обов’язкове пенсійне страхування для платників страхових внесків встановлено у розмірі 33,2 % від загальної суми фактичних витрат на оплату праці, і інших виплат, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства. Сплата страхових внесків є обов’язковою для всіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності.

Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць (частина 6 статті 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 109 статті 106 Закону № 1058-ІV).

Згідно з пунктом 13 статті 106 цього Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Внаслідок несвоєчасної сплати Підприємством страхових внесків, Управлінням були прийняті рішення від 30.08.2010 р. № 19004/03, від 29.09.2010 р. № 20915/03 та від 29.10.2010 р.  № 23361/03 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату сплату страхувальником страхових внесків.

Право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки передбачено абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

З огляду на те, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем до суду не подано, позовні вимоги Управління про стягнення з ТОВ заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень - жовтень 2010 року в сумі 4583,16 грн., штрафних санкцій у сумі 215,89 грн. та пені за несвоєчасну сплату цих внесків у розмірі 931,95 грн., підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього електромонтажного підприємства "Ера-1" Відкритого акціонерного товариства "Миколаївське підприємство "ЕРА" (54029, м. Миколаїв, пров. Радіо, 1-А, ЄРДПОУ 31387595, р/р 26008102314 в МОД "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 326182) на користь Управління Пенсійного фонду в Заводському районі м. Миколаєва (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, ЄРДПОУ 20916468, р/р 256023016118 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаєва, МФО 326461) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень - жовтень 2010 року в сумі 4583 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 16 коп., штрафних санкцій у сумі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 89 коп. та пені за несвоєчасну сплату цих внесків у розмірі 931 (дев'ятсот тридцять одна) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя                                                                                                          Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2011 року.