Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
28.01.2011 р. справа № 2а-61/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі
м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,м.Миколаїв,54028
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1,54007
простягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 411,63 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) звернулася до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 411,63 грн.
Позовні вимоги ДПІ обґрунтовувала тим, що у відповідача існує податковий борг зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в сумі 411,63 грн., який ним добровільно не сплачений.
20 січня 2011 року до суду надійшло клопотання ДПІ про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд цього ж дня відклав розгляд справи на 28 січня 2011 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС).
Відповідно до частини статті 128 КАС у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради як фізична особа - підприємець 29 травня 2005 року і взятий на облік в ДПІ як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів 4 жовтня 2005 року за № 7313, (про що свідчать копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідки про взяття на облік платника податків).
24 грудня 2007 року ДПІ на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 20.12.2007 року ОСОБА_1 видано корінець свідоцтва про сплату єдиного податку серії Е № 733756, який свідчить, що позивач є платником єдиного податку з січня місяця 2008 року в розмірі 90 грн.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Указу Президента України від 7 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
На виконання цієї вимоги Указу № 727/98 Миколаївською міською радою прийнято рішення від 18 серпня 2006 року № 4/14 "Про ставки єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб на території м. Миколаєва", яким, зокрема, відповідачу встановлено ставка єдиного податку в місяць у сумі 90 грн. в місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (абзац 6 пункт 2 Указу № 727/98).
В порушення вимог цього Указу ОСОБА_1 не сплачував єдиний податок у встановлені законом терміни, внаслідок чого утворився податковий борг в сумі 411,63 грн., наявність якого підтверджено наявними в матеріалах справи довідкою ДПІ від 4 листопада 2010 року № 4922/9/24-048 та відповідним розрахунком.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Аналогічне визначення цього терміну містяться у Податковому кодексі України (далі - ПК), який набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункту 87.11 стаття 87 ПК).
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд з урахуванням цих норм законодавства і встановлених обставин справи, вважає заявлену позивачем вимогу обґрунтованою, а тому позовні вимоги ДПІ про стягнення відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку у сумі 411,63 грн., підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (54007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у дохід місцевого бюджету (р/р 34218379700005, отримувач місцевий бюджет Ленінського району, код 16050200, банк отримувача УДК у Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 411 (чотириста одинадцять) грн. 63 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан
Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2011 року.