Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
25.01.2011 р. Справа № 2а-42/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., при секретарі судового засідання Ополинського О.В.,
за участю представника
позивача: Шевченка Д.В. (довіреність від 04.01.2011 б/н);
відповідач: ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 від 05.09.2003 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомЦентрального районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області,
вул. Декабристів, 8, м. Миколаїв,54000
догромадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2, АДРЕСА_1,54000
про визнання перебування громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей на території України недоцільним та видворення їх за межі території України в примусовому порядку
В С Т А Н О В И В:
Центральний районний відділ Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області звернувся до суду з позовом, у кому просить визнати перебування громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 і ОСОБА_5, на території України недоцільним та видворення їх за межі території України в примусовому порядку.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з лютого 2010 року до теперішнього часу громадянка Республіки Вірменія ОСОБА_2 знаходиться на території України, до органів внутрішніх справ з питань реєстрації не зверталась, законних джерел прибутку не має, власне майно та родинні зв’язки з громадянами України відсутні, від добровільного виїзду за межі території України ухиляється.
11 жовтня 2010 року ВГІРФО Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області було прийнято рішення про визнання перебування громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2 на території України незаконним, видворення її за межі території України у 30-ти денний термін та заборону подальшого в'їзду їй до України терміном на 6 місяців.
Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач проти позову не заперечувала і просила суд його задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що громадянка Республіки Вірменія ОСОБА_2 законних підстав перебування на території України не має, приймаюча сторона та кошти для покриття витрат її перебування в Україні відсутні, від добровільного виїзду за межі території України ухиляється.
Згідно зі статтею 30 Закону України від 4 лютого 1994 року № 3929-ХІІ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 32 цього Закону орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Враховуючи те, що відносно громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2 прийнято рішення від 11.10.2010 р. про її видворення за межі України, яке нею не виконано, підстави для подальшого перебування відповідача на території України відсутні.
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню повністю.
Підстав для звернення постанови до негайного виконання судом не вбачається.
Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати перебування громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на території України недоцільним.
3. Після закінчення терміну, необхідного для оформлення документів щодо видворення за межі території України громадянки Республіки Вірменія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та вирішення питання фінансування заходів, пов'язаних з їхнім видворенням у примусовому порядку, відповідно до статті 32 Закону України від 4 лютого 1994 року № 3929-ХІІ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", видворити громадянку Республіки Вірменія ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в примусовому порядку.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя Ю.І. Продан